Уніан
З чим це пов’язано, розкаже представниця Ради Асоціації велосипедистів Києва Дарина Пирогова.
Василь Шандро: Як вдалося зафіксувати такий рекорд? Чи є якісь конкретні цифри та як ви моніторите людей на велосипедах?
Дарина Пирогова: Однією з наших діяльностей є моніторинг кількості велосипедистів в Києві, ми це робимо з 2014-го року. Ми рахуємо велосипедистів в певні години: в будні дні ми рахуємо ввечері, коли всі повертаються з роботи з 17:00 до 19:00, у вихідний день ми рахуємо вдень з 12:00 до 14:00. Ми беремо спеціально два сезони – весну і осінь, і спеціально два дні – будній і вихідний день, щоб все було коректно і правильно.
Рахуємо ми на 20-ти основних перехрестях у Києві. І як раз за останні два роки ми зафіксували найбільший приріст – на 40% стало більше велосипедистів у будній день. Цього року ми зафіксували на двадцяти двох перехрестях 3089 велосипедистів в будній день.
Василь Шандро: Чи можна говорити хоч приблизно про якусь цифру людей, які часто або постійно користуються велосипедом не для прогулянок чи занять спорту, а для пересування з дому на роботу і у справах?
Дарина Пирогова: Цей наш підрахунок і дозволяє зафіксувати кількість людей, які добираються на роботу з точки А в точку В. Ми тому і не рахуємо в парках, а рахуємо на транспортних розв’язках, тобто людей, які кудись їдуть. Звичайно, дослідження є вибірковим, як і багато різних транспортних підрахунків чи соціологічних досліджень, але тут справа не так в цифрах, як у відсотках і приростах. Коли ми говоримо, що на 40% стало більше велосипедистів, які добираються з точки А в точку В у будній день ввечері, – це абсолютно репрезентативні і достовірні цифри.
Василь Шандро: До нашої розмови долучилася Марія Шененко, координаторка волонтерської програми Асоціації велосипедистів Києва. Ви до нас приїхали на велосипеді. Наскільки зручніше та безпечніше стало їздити велосипедом у Києві? Ви бачите якусь позитивну динаміку?
Марія Шененко: Ми можемо говорити про безпеку в залежності від того, скільки ми бачимо дівчат на дорозі. За нашими підрахунками, їх є не більше 21%. Поки що це такий показник, який свідчить про те, що люди бояться виїжджати на дорогу. Але ми намагаємося працювати як з велосипедистами, так і з іншими учасниками руху. Наприклад, в нас є велошкола з безпеки руху, в якій ми навчаємо їздити безпечно, в нас є спеціальні буклети з правилами дорожнього руху, де виписані основні моменти, як треба себе поводити на дорозі. Також в нас є тренери, які можуть навчити, щось підказати, якщо людина не може зорієнтуватися чи безпечно почуватися.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.