Голова Державної пенітенціарної служби України (ДПтСУ) в 2014 році Сергій Старенький говорить, як потрібно змінити роботу цього органу виконавчої влади
Дмитро Тузов: Реформа назріла, але не рухається. Що треба робити?
Сергій Старенький: Треба децентралізувати пенітенціарну службу. Є декілька пластів роботи, які вона виконує.
Наприклад, медичне обслуговування в’язнів, тобто люди в погонах надають медичну допомогу. Усім громадянам України її надають лікарі. Чому в’язням треба надавати за іншим принципом? Медичне обслуговування потрібно передати до відомства МОЗ. Це допоможе зняти корупційну складову. Керівники колоній, користуючись тим, що лікарі їхні підлеглі, певним чином можуть допомогти в’язню звільнитися через стан здоров’я.
Всі ми пам’ятаємо історію з Лозинським. Він був хворий. Його звільнили, потім схаменулися, повернули його в колонію. Виявилось, що він не дуже хворий. Було порушене кримінальне провадження, оголошено про звинувачення працівникам прокуратури. Провадження іде, результатів немає.
Тетяна Трощинська: А приклад харчування можна сюди віднести?
Сергій Старенький: Звичайно. В’язні готують самі для себе. Багато продуктів, які купуються централізовано, йдуть у смітник або підсобні господарства.
Я пропоную організувати харчування в’язнів за принципом харчування в армії — кейтеринг або аутсорсинг. Тому що основна корупційна складова в забезпеченні харчуванням — централізовані закупівлі, на яких крадеться до 50%.
Також великий пласт роботи — це психологічна робота й оцінка того, чи виправився засуджений. Уявіть, що ви потребуєте психологічної допомоги, а її надає поліцейський.
Сюди додаються виробничі інтереси. Засуджений, наприклад, непогано фарбує автомобілі. Начальнику не вигідно його відпускати, бо іншого спеціаліста немає.
Тому я пропоную, щоб оцінку робили незалежні психологи.
Дмитро Тузов: Чи можливе створення приватних в’язниць в Україні?
Сергій Старенький: Ще рік тому міністерство юстиції заявило, що зробить приватні тюрми.
Функції держави в приватній тюрмі бере підприємець і використовує робочу силу. Це неоднозначна практика.
Держава, якщо позбавила волі людину, повинна забезпечувати мінімальний обсяг дотримання людської гідності: триразове гаряче харчування, санобробка, нормальні побутові умови, забезпечення роботи. Якщо засуджений хоче покращити свій матеріальний стан, за зароблені в колонії кошти він може це зробити.
Дмитро Тузов: Той же Лозинський не їв баланду.
Сергій Старенький: Але він отримав ці умови не за офіційно зароблені кошти, а передавав кошти в якості корупційної винагороди.
Зараз людина не може заробляти на себе. Я пропоную іншу схему: засуджені працюють, колонії отримують державне замовлення на виробництво. Засуджені заробляють. Навіщо їм платити хабарі?
Дмитро Тузов: Чому не змінюються умови утримання людей в СІЗО?
Сергій Старенький: Це не установа виконання покарання, це місце ізоляції від суспільства, щоб людина не могла впливати на свідків або бути в безпеці.
Дмитро Тузов: Тим більше, що люди, які очікують на вирок суду, зараз будуть всіма силами чіплятись за можливість перебувати в СІЗО через закон, який дозволяє вийти на свободу і скоротити термін ув’язнення практично вдвічі.
Сергій Старенький: Це є так. Статистика підтверджує. За понад три місяці, поки діє закон, кількість утриманих в СІЗО не зменшилась зовсім. Закон не працює, як мав би.
Я б хотів наголосити таку думку, що стосується реформи. В питанні реформування пенітенціарної служби є три сторони: засуджені, держава та потерпілі від злочинів. Ми повинні чути всіх.
Не всі хочуть, щоб злочинці сиділи легко.
Тетяна Трощинська: Як ви ставитесь до системи пробації, що стосується осіб, не позбавлених волі?
Сергій Старенький: Закон, який зараз введений, він мав би працювали ще з листопада, але мін’юст жодного кроку не зробив у цьому напрямку. Закон ввів додаткове поняття. Коли людина перебуває під судом, органи пробації спостерігають за її поведінкою, збирають її дані, як вона поводить себе на свободі. Офіцер пробації опитує сусідів і надає суду висновок. Суд оцінює, чи необхідно позбавляти волі людину. Це поняття розвантажило б СІЗО та колонії.