«Окрім України та США, до навчань залучено військовослужбовців з Канади, Великобританії, Болгарії, Литви, Туреччини, Румунії, Грузії, Молдови, Польщі, Норвегії, Швеції. На гіркому досвіді українців зараз навчається багато країн», — розповів полковник Олександр Поронюк.
Дмитро Тузов: Розкажіть про навчання. Представники військових підрозділів яких країн зібралися на Яворівському полігоні?
Олександр Поронюк: Вчора у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відбулась офіційна церемонія відкриття українсько-американського командно-штабного навчання. На футбольному полі урочисто відбулося підняття прапорів країн-організаторів навчання.
Було багато преси, людей, які дотичні до навчання.
Загалом у навчанні беруть участь представники тринадцяти країн світу. Найбільше — від України та США. Також залучені військовослужбовці Канади, Великобританії, Болгарії, Литви, Туреччини, Румунії, Грузії, Молдови, Польщі, Норвегії, Швеції. Найбільше іноземних представників від армій США та Канади. Їх понад 400 чоловік. Українське військо представляють військовослужбовці однієї з бойових бригад сухопутних військ, що зараз проходить бойове злагодження і перебуває в Міжнародному центрі миротворчості те безпеки. Також залучені військовослужбовці академії сухопутних військ з Одеси, окремих підрозділів Нацгвардії, морська піхота.
Дмитро Тузов: Кожне навчання має свою «легенду»: оборона чи захист від терористів. От у даному разі якою є основна місія Rapid Trident-2016?
Олександр Поронюк: Rapid Trident — це правонаступник навчань «Щит миру». Це попередження чи локалізація конфлікту і повернення до мирного життя територій, які пережили ескалацію, де відбувся конфлікт. На жаль, нам нічого не довелося вигадувати. Взяли за основу сценарію події, що відбувалися на сході України. Тут є і гібридна війна і терористичні організації, підтримка їх іншою країною.
На гіркому досвіді українців зараз навчається багато країн світу.
Створений спільний прес-центр, у якому є американці, канадці, українці. З нашими колегами цікаво спілкуватись. У них є цілий комплект наказів, законів, інструкцій, як себе поводити у конкретних ситуаціях, як спілкуватись із цивільними журналістами. Але у них нема того досвіду, який вже мають наші військові хлопці-журналісти, які постійно перебувають в АТО, знають, наскільки складно протистояти гібридній війні, пропаганді.
Ми вже не говоримо про те, як треба приймати рішення командиру підрозділу, який знаходиться в автономному плаванні; як пересувати колони; як діяти підрозділам в населених пунктах. Це зараз і розпрацьовується на навчаннях.
Дмитро Тузов: Чи беруть участь у навчаннях українські підрозділи, які пройшли війну в зоні АТО?
Олександр Поронюк: Так. Один з батальйонів, який нещодавно повернувся із зони АТО і завершив польовий вишкіл у Міжнародному центрі миротворчості активно включився у ці навчання. Але він фактично два місяці активно тренувався за стандартами НАТО. Зараз вони діляться своїм досвідом, технологіями з українськими військовими.
Дмитро Тузов: Наскільки це наближає українську армію до стандартів Альянсу? За рахунок чого це відбувається?
Олександр Поронюк: Перш за все, є таке поняття як сумісність. Воно полягає в тому, щоб мати єдиний погляд на вирішення проблеми. Кожна армія має свої бойові статути, інструкції. Щоб вони сходились у поглядах, розумінні проблеми. Недарма міністр оборони оголосив інформацію про те, що нам треба поміняти близько півтори тисячі наказів та інструкцій, які на сьогоднішній день існують в Збройних силах, щоб ми потрапили під стандарти НАТО. Раз у квартал на сайті прес-служби міністра оборони з’являється інформація, що він відмінив ряд наказів, які суперечать один одному. Було складно працювати у плані забезпечення матеріальними і бойовими ресурсами, соціальним пакетом, щоб заохотити людей до служби. Це неймовірно клопітка праця, але ми повинні виконати її, щоб відповідати критеріям, які є в арміях НАТО.
Дмитро Тузов: Зараз у навчаннях беруть участь американці, британці, канадці. Чи використовується іноземна бронетехніка, чи всі види озброєнь українські?
Олександр Поронюк: Це навчання, які мають командно-штабний формат. Нам важливо, щоб офіцерський склад розумів правила «гри». Для нас важливіше те, яким буде взаємозв’язок у спільних підрозділах, де буде поляк, українець, німець і т.д., щоб правильно розуміти місце в строю, команду, завдання.