На розгляді проекту Трудового кодексу на комітеті люди вже хотіли бити депутатів, — Волинець

Так говорить голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець, з яким ми поговоримо про життя незалежних профспілок в Україні та їхні права.

Андрій Куликов: 1 травня в центрі столиці з’явилися профспілкові прапори. Це так політичні сили намагаються додати собі авторитету чи профспілки вирішили виходити зі сплячки?

Михайло Волинець: Ми бачили, що 1 травня на Хрещатик вийшли люди і марширували під барабани. Це була політична сила, яка запросила близькі до себе профспілки на чолі з Федерацією профспілок України. Тобто старі профспілки вийшли за звичною традицією під червоними прапорами і все. І більше ви рік про них не почуєте.

Якщо говорити про незалежні профспілки, які все ж таки є в Україні, і яким важко розвиватися, то розповім про наступне, про те, що відбулося непомітно. 4 травня гірники чотирьох шахт у Кривому Розі зорганізувалися і залишилися під землею. Вони відпрацювали зміну, щоб їх не звинувачували в тому, що вони порушили трудовий режим, і щоб не наразитися на звільнення, і після робочої зміни залишилися під землею. Наступна зміна відпрацювала 7 годин і теж залишилася під землею, змінивши тих, що сиділи там до цього. І це сильно стурбувало адміністрацію, владу та роботодавців, які не очікували, що люди, яким за важку працю під землею платили по-різному від 2,5 тисяч до 15 тисяч, солідаризувалися. Адже не лише 1 травня люди мають думати про трудову солідарність, вони мають думати про свої сім’ї та про те, достойно ти живеш, чи тебе записали в раби.

Не лише 1 травня люди мають думати про трудову солідарність, вони мають думати про свої сім’ї та про те, достойно ти живеш, чи тебе записали в раби

Андрій Куликов: Ця акція у Кривому Розі була стихійною чи організованою?

Михайло Волинець: Якщо незалежні профспілки знаходяться під постійним тиском, то зрозуміло, що на першому місті була активність простих робітників. Я в цей час знаходився у Львові і отримав дзвінок, що люди нічної зміни залишились під землею. Зрозуміло, що активісти незалежної профспілки були з людьми. Я мав попередню інформацію, що люди залишаться під землею, тобто це не було нами скоординовано, а люди вважали за необхідне повідомити керівників незалежної профспілки і залучити нашу профспілку до їхньої боротьби.

Євгенія Гончарук: До Трудового кодексу внесені зміни, і зараз всі обговорюють цей проект. Я знаю, що ви вважаєте, що права профспілок цим кодексом зводяться до нуля. Чому ви в цьому переконані?

Михайло Волинець: Першим автором проекту Трудового кодексу являється прем’єр-міністр Гройсман. Другий співавтор — перший прем’єр-міністр Україні Степан Кубів, третій — Михайло Папієв, який в минулому двічі був міністром праці і соціальної політики, він близький товариш олігарха Фірташа. Четвертий співавтор Людмила Денисова, яка в минулому була два рази міністром праці і соціальної політики. Вона відноситься до «Народного фронту», Папієв — до Опозиційного блоку, Гройсман з команди президента. Що їх об’єднує? Їхній інтерес — представляти інтереси власного бізнесу та олігархів. Зрозуміло, ким вони висунуті і ким підтримуються. Тому звичайні люди зі своїми інтересами не входять в їхнє коло зору.

Люди не зовсім освідомленні про зміст цього проекту Трудового кодексу, який вже розглянутий комітетом праці і соціальної політики, і сам комітет боїться його опублікувати – на сайті комітету немає проекту, а завтра вже можуть його прийняти

Люди не зовсім освідомленні про зміст цього проекту Трудового кодексу, який вже розглянутий комітетом праці і соціальної політики, і сам комітет боїться його опублікувати — на сайті комітету немає проекту, а завтра вже можуть його прийняти. В який країні це може бути? Хто буде відповідати за порушення регламенту?

Наприклад, один з народних депутатів пан Левченко звернувся до суду про те, що порушена процедура розгляду на комітеті проекту Трудового кодексу до другого читання. Я там був присутній. Денисова була перелякана, як і депутати, які розглядали цей проект, швидко закрили засідання, потім незрозуміло де, в яких підвалах, в якому підпіллі його розглянули, і на сайті виставили інформацію, що його рекомендували до другого читання.

Я хочу сказати, що представники незалежних профспілок та громадськості, які були на засіданні комітету, були обурені тим, що не розглядалися поправки народних депутатів, а їх було більше 1000. Чомусь Денисова вирішила, що не буде їх виставляти на розгляд. Не було надано слова незалежним профспілкам. Люди обурилися, почали викрикувати, потім закінчилося все перепалкою. Я в житті багато чого бачив, був у парламенті три скликання. Були різні речі, і бійки, і все, що завгодно. В даному випадку, якби Денисова не закрила засідання, люди били б депутатів, настільки вони обурились через хамство і невідповідальність та зневагу до простих громадян.