Один із співробітників УІНП Сергій Рябенко у коментарі розповів, що постать Карла Маркса підпадає під закон про декомунізацію, бо його вчення використано пізніше, названо марксизмом-ленінізмом.
У економіста і викладача економіки Києво-Могилянської бізнес-школи Олексія Геращенка ми вирішили поцікавитися думкою про Карла Маркса як економіста і соціолога.
Коментар Сергія Рябенка.
Тетяна Трощинська: Чи для науки економіки і соціології сам по собі Карла Маркс був помітний?
Олексій Геращенко: Навіть на Заході Карла Маркса все ж визнають одним з видатних мислителів, одним з тих, хто вплинув на розвиток економіки і соціології. Якщо сприймати його як мислителя, складно знайти у нього якісь рядки, де він безпосередньо закликає до того, що перейменували у марксизм-ленінізм.
У Маркса навіть є фраза щодо французьких марксистів: «Якщо це марксисти, тоді я не марксист». Мається на увазі те, що хто і як сприйме ідеї і думки — це не завжди збігається з тим, що туди закладається.
Напевно, Маркс у більшості своїх ідей і методів помилявся. Тим не менше, його визнають видатним мислителем. Профспілкові рухи, соціал-демократичні рухи в Європі мають джерела від Маркса.
У нас в Україні була велика кількість пам’ятників та вулиць Карла Маркса. Але прирівнювати його до тих, хто безпосередньо чинив комуністичний терор складно. Одна справа думки і ідеї, а інша — їх інтерпретація. Може Гітлер теж читав когось із письменників і надихався цим, але це не означає, що цього письменника чи філософа треба заборонити.
Думаю, якщо кілька погрудь Маркса залишиться в Україні, не думаю, це не буде так критично.