Андрій Куликов: Нещодавно змінено керівника Національного інституту стратегічних досліджень. Замість Володимира Горбуліна тепер призначено Ростислава Павленка, який донедавна працював в Адміністрації президента. Наскільки це призначення є суто кадровим, а наскільки воно може означати, що змінюються підходи до безпекових питань, бо стратегічні дослідження – це насамперед безпекові питання?
Василь Філіпчук: Не думаю, що це щось означає системне з точки зору безпекових пріоритетів України, але ви праві – це призначення викликало широкий резонанс і значну увагу з боку ЗМІ та експертів. Більшість колег це сприйняло як покарання пана Павленка за відсутність успіху у питанні надання томосу УПЦ КП у липні, оскільки саме він керував роботою у цьому напрямку.
Я не знаю точно, якою мотивацією керувався президент Порошенко, але думаю, що насамперед це пов’язано із зовсім іншими причинами, і насамперед йдеться про підготовку до президентських виборів. Дійсно, президентські перегони будуть основним пріоритетом для президента на наступний політичний сезон, і активне використання такого аналітичного центру є для нього важливим ресурсом. Тому, можливо, тут збіглося і активне бажання Павленка перейти на більш спокійну роботу, і бажання Порошенка використати його потенціал у розробці якихось передвиборчих стратегій.
Андрій Куликов: Що для вас за останній місяць-два стало сюрпризом в безпековій політиці України?
Василь Філіпчук: Очевидно, що зараз питання №1 – це зробити країну такою, яка була б привабливою для життя своїх громадян. Але ми дивимося новини і волосся стає дибки від того, наскільки в нас небезпечно жити, починаючи від того, що в нас небезпечно просто ходити вулицями через безкарні ДТП, закінчуючи тим, що ми кожен день читаємо про обстріли на сході, про те, що там зовсім не перемир’я, а чергове загострення, і що не видно світла в кінці тунелю. Це має бути для влади та для нас всіх пріоритетом – як відновити безпеку в нашій країні та на наших вулицях.
Інше – це економічне зростання та створення робочих місць.
Щодо сюрпризів на міжнародному порядку денному, то їх немає, ми бачимо продовження тих тенденцій, які виокремилися впродовж останніх двох років. Для мене водорозділом було обрання президентом США Дональда Трампа і рішення Британії щодо виходу з Європейського Союзу. Ці дві події показали, що та міжнародна архітектура безпеки, яка була створена після розпаду Радянського Союзу, остаточно відійшла в минуле. Є місце для нових тенденцій у світі, коли знову країни відновлюють свої національні інтереси і пріоритети, і приймають рішення, які ще 10 років тому неможливо було уявити.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.