Нам треба працювати з багатьма операторами кабельного ТБ, - Наталія Гуменюк

Говоримо з Наталією Гуменюк, головою ГО «Громадське телебачення».

Андрій Куликов: Якщо людина досі не дивилася «Громадське телебачення», то з якої програми варто починати?

Наталія Гуменюк: Починати варто з нашого відновленого проекту «Нині вже», який виходить щовечора о 20:00 в живому ефірі. Ми збираємо найцікавіші історії, приходять спікери – і ті, хто ухвалюють рішення, і ті, кого це турбує. Громадське працює із політикою, із розслідуваннями, із соціальними питаннями.

Очевидно, що ключовими питаннями на сьогодні є питання безпеки, і в нас є проекти «Крим» і «Схід». Щосереди о 21:00 виходить програма «Громадське. Крим», і по щоп’ятниці о 21:00 виходить «Громадське. Схід». Це про долі людей, на яких вплинув конфлікт. Я розумію, що війна серед багатьох медіа стає непопулярною, але від того вона не перестає бути менш важливою.

Крім того, щочетверга о 21:00 в нас виходить програма «Простономіка», завдання якої пояснити по-простому, що відбувається з грошима в нашій країні, адже завдання «Громадського» пояснювати реальність.

Андрій Куликов: Що буде нового на «Громадському» у новому сезоні?

Наталія Гуменюк: Ми зараз працюємо над новим проектом з робочою назвою «Гаряче крісло». Це можливість ставити до міністрів запитання з аудиторії, і ми спілкуємося з міністрами, щоб це була справжня розмова.

Якщо говорити про вибори, то ми зараз формуємо коаліції з іншими незалежними медіа, тому що ми розуміємо, що тільки разом ми зможемо гучно доносити правду. В тому числі ми сподіваємося робити цей проект і з «Громадським радіо», щоб «Ранкова хвиля» виходила в ефірі «Громадського телебачення».

Ми, звісно, розуміємо, що люди хочуть не тільки політичної розмови, тому в нас буде проект з журналістом Олексієм Тарасовим. Він братиме інтерв’ю в українських зірок – і музичних, і культурних, і людей з соціального простору. Ну не з одних же політиків питати, інколи хочеться зрозуміти, про що думають зірки нашого культурного фронту і якісь соціальні діячі.

Ми вже повернулися з літніх відпусток і деякі проекти починаються раніше, але кілька цікавинок і нових облич ми плануємо запустити на п’яту річницю «Громадського телебачення» у листопаді.

Ми наполягаємо, що свобода слова, якісна журналістика, надання різних точок зору, пояснення того, що відбувається – це найпатріотичніше, що може бути

Андрій Куликов: Висвітлення «Громадським телебаченням» тем Криму, Сходу та теми прав людини істотно відрізняється від більшості того, що є на українському телебаченні. Це не може не спричиняти інколи дуже негативну реакцію, і час від часу починається критика. Буквально за день до нашої розмови була чергова хвиля звинувачень на адресу діячів «Громадського» у тому, що це ледь не російські агенти.

Наталія Гуменюк: Зараз ми, насправді, дещо менше цього помічаємо, ніж кілька років тому. Тому що деякі теми про якісь порушення, чи взагалі критичні слова під час війни ніхто не казав, зараз люди відкрили очі, що не все так однозначно. Я пам’ятаю часи, коли на нас кричали – чому ви дозволяєте собі ставити жорсткі питання Михеілю Саакашвілі чи, наприклад, Семену Семенченку. Потім, коли стали зрозуміло, що ці питання треба ставити, була інша справа. Ми наполягаємо, що свобода слова, якісна журналістика, надання різних точок зору, пояснення того, що відбувається – це найпатріотичніше, що може бути.

Я маю думку, що ера комерційного мовника трошечки відходить

Андрій Куликов: Щодо вашого фінансування, коли ви плануєте переходити на самоокупність?

Наталія Гуменюк: Я зараз багато спілкуюся з організаціями поза межами України, і маю думку, що ера комерційного мовника трошечки відходить. Навіть у США говорять, що незалежні ньюзруми, а також ті, які займаються розслідуваннями, не будуть самоокупними дуже часто. Ти маєш давати багато розваг, багато спорту та на цьому балансувати. Ми шукаємо якісь креативні способи, як також можна збирати кошти. Але на наступні кілька років ми продовжуємо працювати з іноземними донорами.

Я хочу сказати про те, що мене вводить у сум і тішить. Наступного тижня буде три роки «вироку» Олегу Сенцову. Коли ми туди приїхали три роки тому, там не було жодного українського кореспондента. І фактично перший рік Сенцова був поза увагою українських медіа. Тоді все говорили про Надію Савченко, в нас була одна героїня, а Олег Сенцов був непопулярний. Проте ми продовжували говорити, і я вірю в те, що якщо ти системно про щось говориш, це дасть результат. Тому ми вважаємо важливим знаходити цікаві форми, щоб більше людей бачили ці важливі історії.

Андрій Куликов: А як позначається на роботі «Громадського телебачення» відімкнення аналогового сигналу?

Наталія Гуменюк: Зараз «Громадське» є на супутнику, але ми працюємо з кабельними операторами. На жаль, багато кабельних операторів просять гроші за те, що їх увімкнули, і оскільки ми не завжди можемо собі це дозволити, ми повинні працювати з великою кількістю маленьких операторів.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.