Фото: Громадське радіо
У студії Громадського Радіо — засновник Української школи політичних студій, політичний експерт, член Конституційної комісії Ігор Когут.
Ірина Славінська: Порошенко говорить, що в нього є своя концепція того, як потрібно змінити Конституцію. Один з прикладів — ідея про скасування депутатської недоторканості.
Ігор Когут: Ми почули факт наявності якогось проекту змін до Конституції. В форматі Конституційної комісії ми обговорювали виключно три фрагменти. Ідеться про права людини (другий розділ), децентралізацію (територіально-адміністративний устрій, територіальну організацію влади в Україні) та судочинство.
Питання недоторканості не нове, ми не можемо сказати, що це остання хвиля змін до Конституції. Останньою хвилею я вважаю початок роботи над десятим розділом стосовно автономії Криму. Питання недоторканості — це питання організації парламенту, представницької влади, конституційного регулювання відповідальності парламенту перед громадянами.
Народні депутати уявляють імунітет як якийсь скафандр.
Сьогодні відбуваються неприпустимі речі: регламентний комітет починає відігравати роль квазісуду.
Вікторія Єрмолаєва: Вчора президент Порошенко сказав, що головним пріоритетом для України найближчим часом є реформа судоустрою. Які результати можна очікувати найперше?
Ігор Когут: Ми вже маємо сформовану Вищу раду правосуддя з іншим функціоналом. Ми маємо привернути більше суспільної уваги до формування Вищої ради правосуддя, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, ЦВК, Рахункової палати, тому що вони залишаються предметом політичних торгів, але це надполітичні органи.
Конституційний суд має бути максимально політично унезалежнений.
Дуже цікава новела у цих змінах до Конституції — це те, що громадяни можуть подавати свої звернення до Конституційного суду.
Ще один момент — формування вищих судів.
Ірина Славінська: Хто може і має право ініціювати зміни до Конституції? Вчорашній допис на сторінці Арсенія Яценюка говорить про те, що чинна модель Конституції себе вичерпала. Далі в кількох абзацах описана «нова управлінська модель з чітким розподілом відповідальності і системою стримувань і противаг». Там є розподіл на ті гілки влади, які ми знаємо, президент як голова держави, Верховний головнокомандувач, національний арбітр, позапартійний, парламент як творець законів і контролер, зазначено, що президент має право на вмотивований розпуск парламенту у спосіб, визначений Конституцією, і про те, що у уряду є вся повнота виконавчої влади, прем’єр-міністр — керівник уряду, уряд підзвітний парламенту. Наскільки ця модель відрізняється від того, що написано в Конституції?
Ігор Когут: Ми не дійшли до трикутника президент-парламент-уряд. Він у нас, як кістка в горлі. У мене як у учасника конституційної комісії було відчуття, що ми пройдемо етап територіального устрою, що призведе до перегляду вищого рівня.
Сьогодні все відбувається не на рівні Конституції, а на рівні уявлень, що президент має вище значення. Але й інша точка зору на формування інститутів президента і парламенту.
Ірина Славінська: Якщо змінять Конституцію, зокрема повноваження президента, парламенту, уряду, чи означає це, що всіх потрібно переобрати?
Ігор Когут: Звісно. Можуть бути перехідні положення. Або в певних повноваженнях людина може добути свій термін, або вони передбачають призначення нових виборів.
Конституція — це політико-правовий документ, який має амбіцію бути суспільною угодою.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
0