На зв’язку зі студією — політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Володимир Горбач: Це була відповідь Генерального секретаря НАТО на міжнародній безпековій конференції на запитання про Україну. Генеральний секретар — це, звичайно, серйозна посада в НАТО, але Генеральні секретарі завжди діють в рамках мандату, які їм надає вся організація. Вони не можуть вийти за межі раніше прийнятих і ухвалених рішень. Нічого особливо нового насправді Єнс Столтенберг не сказав. НАТО дотримується політики «відкритих дверей» дуже давно, із закінчення холодної війни. Це стосується і України, і Грузії. Чинним залишається рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року (уже 9 років минуло), у якому сформульовано, що Україна і Грузія будуть членами НАТО.
Інша справа у тому, що рішення про прийом нового члена ухвалюють всі члени Альянсу. Це рішення є і буде передусім політичним, тому питання відкрите.
Столтенберг був у липні в Києві. Тоді вже президент Порошенко сказав, що Україна буде ініціювати розмову з Альянсом щодо отримання плану дій щодо членства в НАТО. Після цього було призначено нового керівника місії України при НАТО Вадима Пристайка. Він почав цей діалог. Зараз Україна перебуває в переговорній позиції з Альянсом.
План дій складається з річних національних програм. Як правило, це 3 — 5 років. Україна вже виконує річні національні програми 10 років, але вони не мають значення плану дій щодо членства. Цього року український уряд за ініціативи віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Климпуш-Цинцадзе буде певна модифікація у підготовці річної національної програми «Україна — НАТО» на наступний 2018 рік. Бачення України полягає у тому, щоб використати ці три роки для того, щоб максимально наблизитися до технологічної готовності стати членом НАТО.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
0