Громадське радіо
Українці отримали змогу їздити без віз в країни як Шенгенської зони, так і в деякі інші країни. Першими для нас відкрили свої кордони Фінляндія, Латвія, Естонія, Литва, Румунія, Болгарія, Греція та Кіпр. Потім — практично весь ЄС. Винятком залишається Великобританія та Ірландія.
Безвізовий режим для України наступив, а що далі? Міркуємо з Віктором Шлінчаком, очільником Інституту світової політики.
Едуард Лозовий: Чи радісно вам з приводу, що нарешті довгоочікуваний безвіз запрацював?
Віктор Шлінчак: Однозначно, це #перемога. І все громадянське суспільство і журналісти доклали багато зусиль для того, щоб ситуація переломилась, в першу чергу в мізках людей. І найкраща соціологія — це черги за отриманням біометричних паспортів.
Але є завжди «але». Європа тепер поставить Україну на дуже жорсткий моніторинг. І від того, наскільки українці будуть підходити цивілізовано до виїзду за кордон зі біометричними паспортами, залежить, наскільки цей безвізовий режим буде дієвий, і наскільки довго він буде діяти. Адже Європейський Союз ввів механізм, який може позбавити держави безвізового режиму, а тому числі і Україну, якщо моніторинг покаже, що українці зловживають таким правом, влаштовуються на роботу, мігрують по Європі тощо.
Європа тепер поставить Україну на дуже жорсткий моніторинг
Євгенія Гончарук: Я сподіваюсь, що надання безвізового режиму зробить величезний бум в авіа сполученні та в залізничному сполученні, що в свою чергу дозволить багато що бачити і що говорить про якісь економічні плюси для України.
Віктор Шлінчак: Я бачу в цьому теж однозначні позитиви. Я добре пам’ятаю статистику 2012-го року, що всього 17 мільйонів українців взагалі коли-небудь перетинали кордони України. І це питання до того, що 2/3 українців взагалі не розуміють, що відбувається за кордоном. Тому зараз є шанс. Наприклад, ті люди, яким за 60, які підтримують популістів і нарікають на долю, завжди кажуть, що ми постійно воювали за те, щоб наші діти жили краще. Так от — зараз як раз у них є повне підтвердження, що їхні діти та внуки будуть жити краще, бо в них є можливість побачити Європу, що в них є можливість відкритих кордонів і таке інше.
Едуард Лозовий: Чи не вважаєте, що наша влада випустила Джина з пляшки? Тобто, відвідавши Європу, повернеться критична маса, яка буде дивитися на наші повсякденні негаразди більш негативно. Чи навпаки — українська влада тепер позбудеться цієї активної і небезпечної з електоральної точки зору частини населення, яка гайне за кордон?
Віктор Шлінчак: По-перше, хочу сказати, що без діючої нинішньої української влади ми безвізу би не отримали. Ми можемо її критикувати, але, якби Порошенко не докладав зусиль, нічого б не було. Зараз влада стала двигуном в безвізовому режимі, мабуть, це її історична місія. В цьому питанні я «порохобот», тому що цей злам буде мати довгострокові наслідки.
Що до того, що активісти повернуться і будуть чогось вимагати від влади. Так вони і до безвізу багато чого вимагали. Порошенко говорив про 144 реформи, які Європейський Союз вимагав провести заради безвізу. І зв два роки вони були проведені.
Тепер потрібно визнати стратегію нових цілей. Нещодавно я був на зустрічі з президентом, який сказав, що восени він буде виступати перед парламентом та озвучить ці цілі.
Тепер потрібно визнати стратегію нових цілей. Нещодавно я був на зустрічі з президентом, який сказав, що восени він буде виступати перед парламентом та озвучить ці цілі
Едуард Лозовий: Останніми днями почали говорити, що потрібно виконувати вимоги НАТО, щоб Україна могла вступити в Альянс.
Віктор Шлінчак: І в цьому є логіка, адже НАТО — це альянс країн, який виступає за розбудову демократії, країн, обороноздатності. І Україна має вдосконалити ще дуже багато речей. І, можливо, цей пункт, який було змінено днями в законодавстві, покаже те, що Україна готова до змін. І, це, можливо, буде такою морквинкою зі сторону Альянсу. Адже рішення Альянсу вже було, що рано чи пізно Україна і Грузія зможуть претендувати на членство в НАТО.
Мені здається, що зараз це можна актуалізувати і змусити українську владу і громадськість активніше бути задіяними в політичних процесах для того, щоб далі розвивати реформи.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі