Про це говоримо з незалежним міжнародним оглядачем, який працював у ОБСЄ, Андрієм Дзюбенком.
Андрій Дзюбенко: ОБСЄ зараз переживає нелегкі часи. Складна ситуація пов’язана швидше з тим, що зараз на просторі ОБСЄ немає спільного погляду на безпеку, на те, що робити з цією безпекою. Криза, пов’язана з Україною, — це велика криза довіри у стосунках між державами.
Досі не ухвалений бюджет ОБСЄ на цей рік. В ідеалі він мав би бути ухвалений у грудні-січні.
Держави-учасниці ОБСЄ не можуть дійти згоди щодо призначення людей на ключові посади.
Ірина Славінська: До чого може привести інституційна криза?
Андрій Дзюбенко: ОБСЄ було створено для того, щоб держави-учасниці про щось домовилися. Якщо довіри немає, ОБСЄ як інструмент пошуку домовленостей менш ефективний.
Андрій Куликов: Наскільки зростання суперечностей між західними країнами і проблеми у НАТО можуть призвести до зростання питомої ваги ОБСЄ?
Андрій Дзюбенко: Чи буде ОБСЄ майданчиком пошуку порозумінь між країнами Заходу? Я думаю, що ні. ОБСЄ дуже добре грає роль посередника між Сходом і Заходом. Я думаю, що країни Заходу знайдуть механізми і форми пошуку розв’язання розбіжностей.
Андрій Куликов: Яку установку можуть дати представникам українські очільники?
Андрій Дзюбенко: Представники ОБСЄ приїдуть до Києва. Тут вони матимуть зустріч з громадянським суспільством. Основний фокус — Схід, робота моніторингової місії.
Андрій Куликов: Я був в Івано-Франківську і побачив там машини ОБСЄ. Місцеві сказали, що там є представництво. Що робить представництво ОБСЄ так далеко від фронту?
Андрій Дзюбенко: Корені цього питання — 2014 рік, коли йшла бурхлива дискусія. Росія переконувала, що жахи відбуваються по всій Україні. ОБСЄ має представників у Львові, Одесі.
Андрій Куликов: Час від часу Україна закликає Росію забезпечити доступ ОБСЄ до Криму. Як тут стоять справи?
Андрій Дзюбенко: Досить складно, тому що немає консенсусу щодо того, чи є Крим територією України. 56 держав вважають, що так, одна держава вважає, що ні.
Андрій Куликов: Під час Революції Гідності ОБСЄ була піддана нападкам з боку прихильників президента Януковича, з боку росіян-пропагандистів.
Андрій Дзюбенко: Під час Революції Гідності ОБСЄ мала дуже вузьке поле маневру. В ОБСЄ багато залежить від того, яка країна головує. У 2013 році головувала Україна. Очікувати, що тодішній уряд буде ініціювати конкретні кроки від ОБСЄ, щоб вплинути на ті події, що відбувалися, було б наївно. Ситуація змінилася лише взимку 2014 року, коли головування перебрала Швейцарія.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.