Навіть Захід треба переконувати, що Сущенко не є шпигуном, — Головенко

Експерт Інституту масової інформації Роман Головенко коментує утримання в Лефортово українського журналіста.

Роман Головенко: Випадок жахливий, але ситуація доволі закономірна, тому що, як практика показує, російські спецслужби відслідковують громадян України, особливо активних громадян, які підтримують Україну, які брали участь у Євромайдані. Я знаю випадки, коли люди розповідають, що намагалися потрапити в Росію, їх просто не пустили. Вони бачили списки нев’їздних. Спецслужбами РФ активні громадяни все-таки відслідковуються.

Дмитро Тузов: Чи станеться з Романом Сущенко так, як з Надією Савченко? Чи вдасться «дотиснути»?

Роман Головенко: Я думаю, що треба сподіватися, що буде такий прецедент. Треба тиснути не тільки через неурядові організації, а й через західні урядові організації. Ми бачимо, що нахабність Росії зростає. Те, що нещодавно сталася в Сирії, коли домовленості між Росією і США зірвалися, показує, що Росія вже не зважає значною мірою на позицію Заходу.  

Навіть якщо буде тиск Заходу, я не впевнений, що реакція Росії буде швидка та адекватна.

Дмитро Тузов: Російські правозахисники можуть допомогти Роману Сущенку?

Роман Головенко: Я вважаю, що вони можуть допомогти в плані умов його утримання, але звільнення журналіста – політичне питання.

Дмитро Тузов: Яка позиція Інституту масової інформації з цього приводу?

Роман Головенко: Звичайно, це незаконне утримання. Журналіст – зручна мішень для звинувачень, тому що ця професія полягає у зборі інформації. Наскільки мені відомо, у Романа Сущенка є певний військовий бекграунд. Напевно, це зіграло певну роль для затримання його російськими спецслужбами.

Наталя Соколенко: Які рекомендації Інституту масової інформації? Не відвідувати Росію зовсім?

Роман Головенко: Думаю, не відвідувати зовсім. Якщо людина брала участь в Революції гідності або у неї є в соціальних мережах якісь пости на підтримку української армії, України загалом, критика Путіна, це вже може бути небезпечно. Це легко відмоніторити.

Дмитро Тузов: Це означає, що для 90% українських журналістів в’їзд на територію Росії стає неможливим. Як захищатись? Публічно оголошувати свої наміри поїхати в Росію згідно з редакційним завданням?

Роман Головенко: Я не впевнений, що це врятує, хоча, можливо, російська влада хотіла ситуацією з Сущенком вчинити «охолоджуючий ефект», тобто залякати українських журналістів, щоб вони не їхали в Росію.

Дмитро Тузов: Акредитація в міністерстві закордонних справ РФ може бути таким своєрідним захистом від подібних провокацій?

Роман Головенко: Не впевнений. Акредитація – дозвіл заїхати в Росію, виконувати журналістські обов’язки. Але це ж не виключає того, що вона в позаробочий час може займатися іншою діяльністю. Якщо російські спецслужби сфальсифікують інформацію, що нібито людина займалася іншою діяльністю, це цілком можливо.

Дмитро Тузов: Як можна посилити інформаційний вплив на долю Романа Сущенка?

Роман Головенко: Треба, щоб його адвокати вивчили обвинувачення, весь фактаж і по частинках розбирали і спростовували.

Навіть Захід треба переконувати, що Сущенко не є шпигуном. Вони теж перепитують.

Дмитро Тузов: Але ж Сущенко працював в Парижі.

Роман Головенко: Це в стилі західного дискурсу. Якщо вони бачать, що виникає конфлікт, то думають, що імовірно винні обидві сторони, істину треба шукати посередині, треба вивчити позицію обох сторін.