25 травня в Києві відбулася анти-конференція щасливих людей «Чи багато треба (для) Щастя?».
У ефірі Громадського радіо побував письменник, мандрівник, бізнесмен Ігор Завілінський, із яким поговорили про щастя, про те, як це – бути щасливим, про сам захід і нову книгу гостя.
«У мене немає визначення щастя. Точно можу сказати, що воно дискретне – фрагментами. Не можна бути абсолютно щасливим завжди, але є моменти, в яких ти можеш це ловити. Напевно, що більше таких моментів вдається зловити, то більше ти щасливий. І, напевно, кожен ловить свої моменти», – говорить Ігор Завілінський.
Інколи здається, що саме зараз ти не можеш бути щасливим, здається, що причин для щастя просто немає. На думку Ігоря Завілінського, звісно, можна чекати більш вдалих часів, більш пристосованих до щастя, але ж так можна прожити більшу частину життя.
«Останні чотири-п’ять років у зв’язку з усім, що відбувається в країні, я часто про це думаю, як, напевно, й будь-хто. Але я дивлюся на своїх дітей (їм зараз 8 і 6 років) і думаю: «Бог із ним. Можна відкласти своє щастя», коли в тебе діти – ти трохи виводиш себе з пріоритетів. Але ж я розумію, що я не можу залишити в їхній пам’яті дитинство, повне переживань, стресів, пов’язаних із війною в країні та з такими жахливими подіями. Ми не маємо на це права, бо, на жаль, не знаємо, що їх чекає в майбутньому.
Думаю, найперше завдання батьків: незважаючи на зовнішні обставини, максимально зробити для своїх дітей хоча б щасливе дитинство, зробити дітей щасливими тоді, коли це залежить від тебе».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі