Фото: Громадське радіо
У студії Громадського радіо — журналістка, медіатренерка громадської організації Центр розвитку медіаосвіти «Медіана», режисерка проекту #МійФільмПро Дарина Феденко.
Василь Шандро: Що цікавого й унікального у фільмі «Стражі Подолу»?
Дарина Феденко: Це назва, яку вигадали самі підлітки, які знімали цей фільм. Їм було від 10 до 14 років. Моє завдання там було мінімальне. Протягом міжнародного фестивалю Docudays мене запросили навчити, розказати, вести підлітків, які хочуть знімати документальне кіно. Протягом 6 днів ми з ними спілкувалися. Перший день ми говорили про те, яке наше основне завдання, як буде називатися наш фільм, про що він буде. Протягом 4 днів ми знімали і на 6-й день монтували.
Ніхто не вірив, що це знято на смартфон, що це знімали підлітки, яким 10 — 14 років
Я їм запропонувала трьох героїв. Це люди, які живуть та працюють на Подолі, яким не байдуже, що буде з історичним центром Києва. Наприклад, це був Павло Калюк. Він співзасновник проекту «Самосад». Люди вирішили не чекати, поки у них на пустирі зроблять якусь красиву картинку, а самі посадили якісь дерева, квіти, зробили дуже класні скульптури, проводять там безкоштовні лекції, показують фільми. Ми також записали інтерв’ю з археологом, який проводив розкопки на Поштовій площі. Третьою людиною був архітектор, агенція якого виграла проект реконструкції Контрактової площі.
Василь Шандро: Фільм уже був показаний. Чи мали ви якісь відгуки?
Дарина Феденко: Критики не було, тому що всі роблять знижку на те, що це були підлітки. Було здивування. Ніхто не вірив, що це знято на смартфон, що це знімали підлітки, яким 10 — 14 років.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.