Євгенія Гончарук: Я так розумію, все перевернулось з ніг на голову за останні 100 років?
Зоя Звиняцьківська: І це не тільки у різдвяній традиції. Якщо говорити про Новий рік, то для багатьох це вже такий нафталін — олів’є, «Іронія долі». А років сто тому це було дуже сучасне свято, яке кидало виклик тій ситуації, яка була. Це було світське свято всупереч усім локальним релігійним громадам.
Євген Павлюковський: А Миколая святкували?
Зоя Звиняцьківська: Святкували Різдво, Хануку, багато чого. А Новий рік був єдиним світським святом, яке об’єднувало всіх. Це було просунуте свято, хіпстерське.
Євгенія Гончарук: Що одягали?
Зоя Звиняцьківська: У Києві Новий рік почали широко святкувати у середині 19 століття, до початку 20-го традиція вже якось сформувалась, але не дуже. Дід Мороз не був усталеним символом, не було зрозуміло, що говорити і як поводитись, форми святкування тільки викарбовувались. Люди намагались святкувати «в людях», дуже популярними були бали-карнавали, відповідно, маскарадне вбрання. Були карнавальні процесії, але не на вулиці, а по бальній залі. Я от була у філармонії на різдвяному концерті, Колонна зала — це ж купецьке зібрання, тут же святкували і Новий рік.
Євгенія Гончарук: А що було прийнято дарувати?
Зоя Звиняцьківська: З того, що я читала — подарунки були переважно для дітей, і зараз нічого ж не змінилося. Цукерки, мандарини, горіхи, печиво вішали на ялинку, іграшок було мало. До кінця свята діти, тим чи іншим чином, отримували ці солодощі. Подарунки — книжки, коники, капелюшки для дівчаток.
Євген Павлюковський: Як Святий Миколай пов’язаний з Дідом Морозом?
Зоя Звиняцьківська: Якщо зібрати всі книжки про походження Діда Мороза і його зв’язок з іншими персонажами, вони не помістяться у цю кімнату. Тому, хто я така, щоб переказувати їх усі. Насправді, Святий Миколай завжди мав своє свято, він ніколи не був Дідом Морозом і не був його конкурентом. Люди знали, що таке 19 грудня, це був окремий персонаж, він просто був схожий візуально. У Святого Миколая своя ідея, своя міфологія.
Євген Павлюковський: А Снігуронька як з’явилася?
Зоя Звиняцьківська: Тут все просто. У 60-ті чи 70-ті роки 19 століття видатний композитор Римський-Корсаков написав оперу «Снігуронька», за якоюсь давньою казкою. Ця опера була дуже популярною — просто хіт, і абсолютно окремою. Десь через років 20-30, коли на початку 20 століття почав викарбовуватись образ Діда Мороза, хтось сказав, що вона теж зі снігу, може це буде його онука? Тобто в українській, класичній традиції ніякої Снігуроньки немає, вона випадково прибилась.