Низька конкуренція і відхилення найдешевшої пропозиції: звіт про тендери Львівської САД

Протягом 2016 року Львівська САД провела 92 закупівлі, рівень конкуренції під час яких становив менше 3-х учасників. Новий звіт представляє Володимир Левкович — аналітик CoST.

Анастасія Багаліка: Чому ви почали саме з Львівської служби автомобільних доріг?

Володимир Левкович: Львівська область — це перший із звітів, що стосується виключно САД України. За обсягом оголошених закупівель протягом 2016 року Львівська САД — одна із лідерів. Це пілотний проект на сьогодні, зараз іде робота над новим звітом — це буде досить масштабне порівняння всіх САТ, їх ефективності, результативності, аналіз всіх ризик-факторів.

Анастасія Багаліка: Ви порівнювали до і після ProZorro: до 1 серпня 2016 року і після. До було майже 6 млрд гривень і 42 тендери і після 4,23 млрд грн і 50 тендерів: тендерів більше, а грошей менше. Що ви можете сказати про ProZorro як відправну точку? Щось змінилося якісно?

Володимир Левкович: Основна перевага роботи ProZorro — відкритість і прозорість. Кожна зацікавлена сторона може самостійно провести аналогічний аналіз. Звісно, це досить великий масив інформації, громадянам складно його опрацьовувати. Одна з місій CoST: узагальнити, спростити і спробувати подати результати аналізу в такому вигляді, який буде легкодоступним для кожного зацікавленого.

Любомир Ференс: Яка сума закупівель Львівської області на ремонт доріг?

Володимир Левкович: За 2016 рік сума оголошених закупівель сягнула 10 млрд гривень.

Любомир Ференс: Хто переважно є підрядниками?

Володимир Левкович: Вже працюючи з аналізом закупівель САТ України, ми доходимо до висновку, що одна з основних проблем по закупівлях — досить низький рівень конкуренції. Він був менше трьох учасників в середньому на кожну з закупівель як до початку роботи через ProZorro, так і після. З іноземних компаній за 2016 рік була лише одна спроба (турецька компанія) в місті Києві вийти на ці тендери, і це для них закінчилося невдачею.

Любомир Ференс: А в чому проблема, суми нормальні, чому не хочуть заходити?

Володимир Левкович: Бюджети немаленькі, якщо оцінювати їх в масштабах країни, вони є величезними. Ми припускаємо, що це пов’язано із недовірою до роботи тендерних комітетів: нерезиденти не вірять, що можуть пройти кваліфікацію.

Анастасія Багаліка: Зі 128 тендерів, які відбулися після впровадження ProZorro, ви виділяєте 26, де є ознаки пов’язаності компаній, що подавалися на тендер. Це тендери за участі компаній ПП «ДАКО ПЛЮС» і ТОВ «БК «Білдерпоінт». Що означають ці «дружні» закупівлі і як це все відбувається? Ціни, які подають компанії, відрізняються на невеликий відсоток.

Володимир Левкович: Ситуація, коли на якусь велику кількість тендерів заходять одні й ті ж учасники, може говорити про змову учасників. Це один із факторів, який може про це свідчити. Є перелік тендерів, майже 30 закупівель. На ці закупівлі в основному заходить два учасника, в кількох із них з’являється третій, який є непов’язаним, його дискваліфікують через досить цікаві причини. Було 9 таких випадків, у 8 з них компанію було дискваліфіковано. Ми виокремлюємо це і показуємо як ознаку можливості змови учасників у конкретній закупівлі.  

Анастасія Багаліка: Серед переможців ще є ДП «Львівський облавтодор».

Володимир Левкович: У кожній області є дочірні підприємства, які створені Державною акціонерною компанією Укравтодор. На правах учасників вони беруть участь в тендерах, як показує досвід другого півріччя 2016 року, вони на першому місці, якщо не помиляюсь, за обсягом отриманого фінансування. Вони виграли всі тендери з експлуатації. З ними в парі йшла інша українська компанія, яка програла всі ці тендери.

Один із напрямків, над яким працює CoST, — аналіз закупівель, які потім проводяться цими державними підприємствами. Матеріал, який ми опрацьовували, показує, що нерідкі випадки, коли 100% отриманого контракту по експлуатації ДП передає на субпідряди. Хто є субпідрядниками, яким чином це відбувається, як обирається субпідрядник — цю інформацію неможливо отримати.

Я тут зіставляю можливість отримати доступ до інформації по самій закупівлі за бюджетні кошти. Коли я заходжу в систему ProZorro, бачу всю документацію. Як далі ці роботи передаються на субпідряд я не бачу, оскільки дочірнє підприємство не проводить закупівлю в електронному вигляді. Потрібно давати додатковий запит, з такими CoST уже звертався, якусь частину інформацію було передано, вона зараз опрацьовується. По цих дочірніх підприємствах питання, очевидно, є, сподіваємось, що ми ще зіставимо дані.

Анастасія Багаліка: Розкажіть по причини дискваліфікації.

Володимир Левкович: Один із ризик-факторів — дискваліфікація компанії, яка запропонувала нижчу ціну. Зрозуміло, що замовник повинен керуватися принципами, закріпленими в законі про публічні закупівлі і ефективність та економія — це один із основних принципів.

Коли ми дивимось, що є нижча цінова пропозиція, важко зрозуміти, чи ця компанія зробить роботи якісно, чи ні, якогось реєстру виконання, на який можна спиратись в рішенні, теж нема (і який, очевидно, варто сформувати, щоб диференціювати підрядників). Коли ми бачимо, що нижча цінова пропозиція відхилена у зв’язку з тим, що якийсь із документів поданий не на бланку підприємства — це якась технічна помилка, яка фактично на суть пропозиції ніяк не впливає, такі моменти викликають підозру і ми їх теж відображали як ризик-фактор.

Зустрічалися причини для дискваліфікації: «не надано інформацію про реєстрацію платників податків чи витяг із державного реєстру», хоча це відкриті реєстри.

Анастасія Багаліка: Вкінці звіту ви наводите ризики, які помітили в Львівській області. Назвіть їх.

Володимир Левкович:

• Низький рівень конкуренції — це основний ризик, оскільки достатньо велика кількість учасників, які починають контролювати один одного, оскаржувати рішення, які вважають незаконними, привертати увагу громадськості, призводить до більш ефективної роботи.
• Причини дискваліфікації, що носять формальний характер. Ми не відчуваємо за ними якоїсь глибокої роботи.
• І наявність ознак пов’язаності осіб (коли ми згадували ситуацію про компанії, які ходять в парах на закупівлю).