Громадське радіо
Андрій Куликов: В проекті 10 фільмів, які створені з метою збільшити змогу для українських глядачів дивитися українське кіно у кінотеатрах. Йдеться про те, що в перерві між демонстрацією реклами, і тим, як почнеться головний заявлений фільм, показують українські короткометражки по три хвилини приблизно. І мені пощастило їх побачити. На трьох, може на чотирьох у мене сльози котилися з очей. Це ви як пояснюєте, це сам факт того, що нарешті з’являється українське кіно, чи це фільми такі потужні?
Андрій Різоль: Це питання для мене складне. Якщо людина на такому рівні може співчувати – це ознака сильної людини, це ознака радості, що дійсно зняли непогано. І в багатьох людей сюжет торкає душу.
Андрій Куликов: Я звернув увагу на те, що були різного хронометражу фільми, одні були ближче до заявлених 3 хвилин. А інші і під хвилин 10. Чому нерівні умови?
Андрій Різоль: Це був спеціальний показ для експертів, їх нас багато в проекті, більше 100. Кожному режисеру ми давали змогу робити дві редакції – коротку і режисерську редакцію.
Андрій Куликов: В кінотеатрах будуть трихвилинні фільми?
Андрій Різоль: Так. Ми зараз екранізуємо переможців конкурсу сценаріїв «Своє кіно». Журі обрало 20 фільмів, ми взяли на себе зобов’язання їх екранізувати. 10 вже екранізовано, решту знімаємо по графіку. Коли ці 20 наших мікрофільмів відпрацюють в кінотеатрах, режисерські редакції, більш тривалі, будуть об’єднані в кіноальманах.
За тематичними ознаками в нас двадцятка розподіляється на дві категорії, перша – толерантно-патріотична. Там не стріляють, не вбивають людей, але драматургія вища, вона занурюється в переживання людей, які потрапили в складні обставини війни. А друга категорія – життєствердні, спрямовані надати людям позитиву, впевненості в майбутньому і донести важливий меседж, що зміни від людей і залежать.
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.