У студії Громадського радіо Євген Бистрицький, доктор філософських наук, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
Дмитро Тузов: Яка подія найважливіша зараз, з чого б ви почали?
Євген Бистрицький: Знаєте, є така фраза, що великі події приходять на голуб’ячих лапках, тобто непомітно. Те, що я б виділив з цього помітного потоку подій – це не подія, це слова заступника держсекретаря США, які дуже влучно попадають у точку, я відчуваю національну заздрість, що не в Україні ми сформулювали це. Він заявив, що США не бачать сенсу боротьби за тіло України, коли її душа може бути знищена корупцією.
Дмитро Тузов: У нас був Іван Лозовий, і вніс невеличке уточнення, він сказав, що США мали на увазі саме Україну, а саме, малося на увазі: чи варто боротися з агресорами, якщо всередині відбувається такий рівень корупції. Іван Лозовий вніс таку корективу про те, що було сказано. Але це не знімає напруження, що в Україні, з одного боку, відбувається війна, а з іншого боку – проблеми з боротьбою з корупцією.
Євген Бистрицький: Тіло України – це ми всі і територія, це те, що фізично є, а душа – це та політика і ті реформи, які проводяться нами. Очевидно, що натяк той самий, який був. Я пам’ятаю, два роки тому, влітку, я був на економічній конференції, присвяченій Україні, де виступав Байден, вкінці він сказав прямо, звертаючись до молодої команди реформістів і до залу, що корупція – це головне що ви мусите вирішувати в Україні. Зараз всі визначають успіхи, успіхи в побудові інфраструктури в боротьбі з корупцією. Ідеться про НАБУ, НАЗК, про дії Генеральної прокуратури, які спрямовані на боротьбу, уже є певні ознаки, але я не бачу того, щоб основні лідери нації ясно заявили свою політику боротьби проти корупції. Нема того, що називається ясним баченням. Не доведено нам, громадянам, які кроки будуть зроблені. Річ у тім, що боротьба з корупцією передбачає деякі більш складні кроки ніж побудова державних інституцій, вона передбачає ясне розуміння: як буде відбуватися боротьба з тими, очевидно, корумпованими зв’язками між елітою державною і великим бізнесом? Як буде відбуватися деолігархізація і позбавлення зв’язків політиків з бізнесом, яким чином це буде відбуватися? Яким чином буде долатися монополізація, яка існує в Україні. Тобто та бізнесова та соціальна структура, яка була вибудувана після отримання незалежності, як вона буде реформуватися? Для цього потрібні перші обличчя держави, які точно заявлять про таку політику нам, громадянам, доведуть це. Очевидно, це відбувається в контексті тої війни, яка продовжується. Ми не просто маємо чути чутки про те, що виробляється закон про деокупацію, нам потрібно розуміти ясно: а яка політика тут буде?
Дмитро Тузов: Те, що зараз в парламенті є спроби позбавити депутатської недоторканості шести депутатів, чи вбачаєте ви в цьому ознаки боротьби з корупцією на найвищому рівні? Чи, на вашу думку, це теж певна імітація?
Євген Бистрицький: Це не імітація, очевидно. Це вимушені і необхідні кроки, які робляться. Спочатку я подумав, що це вибіркове правосуддя, але це на так. Це – початок, а початок завжди вибірковий, з когось треба починати. Ну те як поводив себе регламентний Комітет – це нижче плінтуса. Але якщо оцінювати, тут можуть бути такі моральні оцінки, а можуть загально-політичні. З моральної точки зору все ясно, очевидно, що велика частина депутатів можуть бути звинувачені в корупції, а з політичної точки зору – те ж саме. Якщо я лідер якоїсь політичної сили, і члени мого політичного блоку і народні депутати звинувачені, то я мушу вийти і сказати, що я про це думаю, сказати нам, своїм виборцям, що це означає, що це за процеси йдуть?
Читайте також: Наданих доказів вини Розенблата достатньо для початку судового розгляду — Лещенко
Едуард Лозовий: Нас багато критикують за корупцію, але коли іде мова про підтримку – часто дуже стримана реакція.
Євген Бистрицький: Я хочу повернутися до термінів душі і тіла. От коли душа роздвоєна, коли вона не єдина, коли ви самі не згодні з собою, коли ви подвоюйтесь, коли ви не знаєте що робити, ви, очевидно, не можете бути сильним суб’єктом, тобто сильним діячем. Я кажу про реформи, зараз наближається критичний момент реформ. Я не буду говорити про децентралізацію, яка важко просувається, я не буду говорити про медичну реформу, яка спершу зупинилися, тепер починає рухатися зі страшенним опором. Я скажу про адміністративну реформу, яку почав уряд Гройсмана. Про це мало говориться, уряд ще не вміє ясно комунікувати з громадянами. То що відбувається? Вся система виконавчої влади була побудована і ще існує як адміністративно-командна система з різними інтерпретаціями. Тобто є лідери, які говорять куди іти і як іти, і от зараз, в уряді Гройсмана пішли на адміністративну реформу, я б сказав, досить кардинально. Будуть створені Генеральні директорати, завдання яких виробляти та реалізувати публічні політики. У ці Генеральні директорати будуть набрані нові люди, і Європейський Союз дав десятки мільйонів євро для того, щоб ці люди отримали нормальні зарплати. Що таке вироблення публічної політики? – Це не коли один або вузьке коло політиків, або керівників виробляють як проводити ту чи іншу реформу, а коли вони виробляють політику, рахуючись з представниками основних зацікавлених груп громадян. Це вироблення спільної думки, і це політично складні процедури, але вони існують в демократичному світі. Буде іти зараз перебудова виконавчої влади на засадах публічності вироблення реформ.
Едуард Лозовий: Владна вертикаль перестане бути вертикаллю?
Євген Бистрицький: Вона залишиться вертикаллю, але вироблятиме публічні політики більш публічно. Цей процес почався, але він займе час. Якщо восени буде перший успіх, і коли ці директорати почнуть функціонувати, ми зможемо говорити, що це серйозний крок вперед.
Детальніше слухайте у доданому звуковому файлі.