фото з відкритих джерел
Гостя — лікарка психіатриня, медична психологиня Беата Надь.
Беата Надь: Синдром хронічної втоми — це складне та, в першу чергу, хронічне виснажливе захворювання. Коли ми чуємо слова «хронічна втома», хочеться зайнятися самодіагностикою, але все не так просто, як здається. Основна відмінність синдрому хронічної втоми від банальної втоми — тривалість щонайменше шість місяців. Вона не проходить навіть після сну, відпочинку тощо.
Дуже важливо не втрачати час, займаючись самодіагностикою. Стан тут — ключове і дорогоцінне, бо поки людина шукає інформацію, стан може тільки погіршуватись. Хибний діагноз і будь-яке неправильне втручання може тільки нашкодити.
Синдрому хронічної втоми також притаманні проблеми зі сном, труднощі з засинанням, відсутність відчуття бадьорості після сну. Погіршення усіх цих симптомів після якоїсь фізичної чи розумової діяльності.
Під час синдрому хронічної втоми переважають фізіологічні розлади, а під час депресії — психологічні. У синдрому хронічної втоми можливі болі, погіршення симптомів в позі стоячи або сидячи, тобто, у вертикальних позиціях.
Найперше, що треба зробити — це звернутись до свого сімейного лікаря. Він спрямує до невролога або психіатра, і вже вузький спеціаліст складе індивідуальний план лікування.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS