Політичні питання Ердоган і Путін вирішили за зачиненими дверима, — експерт

Незалежний політичний експерт та асоційований експерт Українського інституту міжнародної політики Едуард Рахімкулов коментує зустріч президентів Туреччини і Росії. Розмову вели журналісти Ірина Сампан та Олег Білецький.

Олег Білецький: Про що говорить звернення «дорогий друже» Ердогана до Путіна та інші «реверанси»?

Едуард Рахімкулов: Це говорить про те, що цим двом лідерам держав вигідно поновити попередній рівень стосунків. Одна з головних домовленостей була про те, що уряди двох країн будуть працювати над програмою поновлення стосунків, в основному, економічного.

Всі геополітичні домовленості, я думаю, обговорювалися на зустрічі, яка пройшла за закритими дверима.

Олег Білецький: Основна мотивація повернення до формату співпраці економічна чи політична?

Едуард Рахімкулов: Тут є дуже багато аспектів, і геополітичних, і економічних. Для Путіна важливо відновити економічну співпрацю: ідеться про «Турецький потік», атомну електростанцію в Туреччині, туристичну співпрацю.

Політичних складових теж багато. Мені здається, що ми повертаємось у 70 — на початок 80-х, коли писали про розлом між цивілізаціями і кінець цивілізацій, ми повертаємося у ті роки, коли геополітичні стратегії, задуми, мрії і потуги різних лідерів виходять на перший план, зокрема на Близькому Сході.

До того, як збили російський літак, Ердоган, я думаю, відчував, що в країні опозиція готує проти нього якісь дії, тому він намагався діяти якомога обережніше. Він намагався просунутися у перемовинах з Євросоюзом щодо безвізового режиму і членства в ЄС. Він намагався діяти за старими правилами.

Після того, як відбулася невдала спроба перевороту 15 липня, побачивши високий рівень підтримки його населенням, вирішив діяти сміливо. Він діє хитро, намагається на словах дистанціюватися від ЄС і США, але у Туреччині і Росії різні інтереси. Примирення з Росією спрямоване на те, щоб підштовхнути Євросоюз до певних кроків назустріч Туреччині. Я думаю, ми це побачимо в недалекому майбутньому.

Ірина Сампан: Ви згадали «Турецький потік». Без рішення Євросоюзу його будівництво буде неможливим? Чи це можна якось обійти?

Едуард Рахімкулов: Турецька сторона заявляє, що без рішень Євросоюзу це буде неможливо. ЄС вустами прем’єр-міністра Болгарії заявив про те, що Болгарія готова відновити перемовини про «Південний потік» по дну Чорного моря до Болгарії, а з Туреччиною вони домовилися, щоб почати перемовини в середині осені не за чотирма, а за двома нитками «Турецького потоку»: одна – на Туреччину, інша – на Європу.

Ірина Сампан: ЄС дозволить «Турецький потік»?

Едуард Рахімкулов: Дуже важко сказати. Тут є ще один гравець, який буде впливати на рішення Євросоюзу. Це Китай. Рішенням про «Турецький потік» і  про атомну електростанцію в Туреччині Росія намагається вийти на енергетичний ринок і перекрити Китаю відновлення китайського шляху. Також будуть проти Саудівська Аравія, Катар, Ізраїль.

Ердоган намацує різні геополітичні шляхи. Місяць тому відновилися дипломатичні стосунки з Ізраїлем.

Поки візит до Росії – це домовленості про домовленості. Те, що буде, побачимо восени. Є три гравця, які намагаються стати регіональними лідерами на Близькому Сході. Це РФ, Туреччина та Іран. У кожного свої інтереси. Ті, хто кричать про відновлення стосунків, говорять про коаліцію Туреччини, РФ, Азербайджана та Ірану. Ті, хто не сприймають вчорашній візит як великий прорив на дипломатичному напрямку, говорять, що Туреччині вигідніше буде утворити союз з Катаром, Саудівською Аравією та Ізраїлем.

Олег Білецький: Чи є якісь принципові моменти, якими сторони не готові поступитися?

Едуард Рахімкулов: Перше — це збереження режиму Асада. Тут, можливо, Ердоган поступиться. Це і підтримка або непідтримка Росією курдів.

Існує неготовність турків порвати стосунки з НАТО.

Нагірний Карабах — теж один із факторів, які роз’єднують Росію і Туреччину.

Ірина Сампан: Чи може Ердоган через зближення з Росією втратити підтримку НАТО і ЄС?

Едуард Рахімкулов: Туреччина дуже важлива для НАТО і ЄС. Ердоган може втратити в динаміці, але не в довгостроковій перспективі. Якщо ми звернемося до історії, то побачимо що завжди Туреччина ставала на бік європейських держав та НАТО.

Ірина Сампан: А що ця зустріч значить для Путіна?

Едуард Рахімкулов: Путін хоче показати, що він важливий.

Recent Posts

Після Курська теза про непереможність Росії зникла із західних ЗМІ — Дикий

Чи потрібно Україні далі продовжувати спецоперацію в Курській області? Україна — перша країна, яка у війну не ввела військову цензуру.… Read More

04.09.2024

Якщо є що продавати, лише тоді це продається — експерт про Klavdia Petrivna

Таємнича співачка Klavdia Petrivna дала два концерти у Палаці спорту і відкрила обличчя. У чому… Read More

04.09.2024

«Копійка» — російська назва, яка побутує в РФ, Білорусі та «Придністров’ї» — Алфьоров

Обговорюємо пропозицію Нацбанку змінити назву «копійка» на «шаг» Read More

04.09.2024

Чому директор НАБУ звільнив заступника Гізо Углаву

В етері Громадського радіо заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан розповідає про скандал в НАБУ. Read More

03.09.2024

Від роботи в IT до аеророзвідки в К-2: історія Лейли «Сарацин»

Про свою мотивацію, досвід мобілізації та батальйон розповідає аеророзвідниця Лейла «Сарацин». Read More

03.09.2024

Навіщо Монголії був потрібний візит Путіна

Український політик і дипломат Роман Безсмертний аналізує в етері Громадського радіо візит Путіна до Монголії. Read More

03.09.2024