Позичати гроші - це нормально, бо якщо в молодої людини вже є мільйон, вона не захоче бути стоматологом, - Ярослав Заблоцький

Як побудувати бізнес у 90-х та перетворити його на бренд?

Ведучі

Тетяна Трощинська

Позичати гроші - це нормально, бо якщо в молодої людини вже є мільйон, вона не захоче бути стоматологом, - Ярослав Заблоцький
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-rh-2018-06-06-zablockiy.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/06/hr-rh-2018-06-06-zablockiy.mp3
Позичати гроші - це нормально, бо якщо в молодої людини вже є мільйон, вона не захоче бути стоматологом, - Ярослав Заблоцький
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіоЯрослав Заблоцький, засновник стоматологічних клінік.

Тетяна Трощинська: Розкажіть, як ви починали свій бізнес. 

Ярослав Заблоцький: Коли 22 роки тому я вирішив відкрити приватну практику, то думав, що відкриваю приватну клініку. А виявилося, що потрапив у бізнес, тому що мені потрібно було платити податки, а я не знав що це таке. Ми одразу були ТОВ, ніколи не були ФОПом.

Я був серед перших в Україні медзакладів з касовим апаратом. 20 років тому мав термінал для пластикових карток. Ми були першим акредитованим в Україні медичним приватним стоматологічним закладом. 

Я – лікар, який потрапив у бізнес

Ніколи не платив хабарів. Все вирішував через суд. Були судові процеси, які тривали роками. Але я завжди робив і роблю так, як треба.

На початку у мене було 150 приватних кредиторів. Позичав, бувало, і  по 5 доларів, по 10. В банках мені показували на двері, тому все позичав у людей. Продав свою хату, розраховував і батькову продавати. Бізнес – це завжди про ризик.

Перший кредит взяв у 1997-98 роках, віддав його 10 років. На теперішні гроші це приблизно 1 мільйон євро. За них купив будинок у центрі Львова, якому більше, ніж 200 років. Звідти ми вивезли 450 машин сміття, завезли 20 тис цегли.

Віддав ті гроші, а потім позив вдруге, щоб відкрити клініку в Києві.

Позичати гроші – це нормально

Є два способи отримати гроші: позичити або вкрасти. Те, що в молодої людини немає мільйона, це нормально. Якщо в людини є мільйон, то вона вже не хоче бути стоматологом. Хоче – депутатом, мером чи президентом. Але, щоб позичати, треба мати силу волі. Всі книжки пишуть про тих у кого вийшло. 

Я все життя говорю, що не займаюсь лікуванням зубів чи імплантацією, хоча я чи не перший хто захистив докторську по зубні імплантації в Україні і написав монографію. Я повертаю людям втрачену якісь життя. Людям, які не мають зубів, людям, які втратили зуби. Ми даємо їм можливість посміхатися, цілуватися, насолоджувати їжею. Зрештою, просто жити. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.