Простояти кілька годин на стовпчику задля «виховання»: як порушують права дітей в колоніях та СІЗО

«Одна з камер перебуває на другому поверсі під абсолютно незахищеним дахом, накритим пошкодженим пластиком, волога потрапляє до камери, тому в ній знаходиться пліснява, якою дихають діти», — говорить представниця Уповноваженого.

Починаємо розмову з обговорення візиту до  Київського слідчого ізолятора № 13.

Гостя ефіру — представниця Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина.

Аксана Філіпішина: Ми намагаємося відстежувати дотримання прав всіх дітей, які там перебувають, не тільки процесуальних прав, а й інших прав, тому що потрапляння дитину в систему конфлікту із законом жодним чином не має вплинути на обсяг її прав відповідно до законодавства. Це право на спілкування з близькими родичами, з сім’єю, з батьками, дотримання права на освіту, на охорону здоров’я. З освіти ми і почали, тому що у вересні до Київського слідчого ізолятора № 13 вчителі ходили нерегулярно, діти не мали зошитів, підручників, вони не могли назвати предмети, які їм викладають. Це діти підліткового віку, які мають навчатися в 10 та 11 класах і отримати атестат, складати ЗНО.

Щоб доставити дитину в опорну школу, де відбувається тестування, потрібно дотримуватися процедури, виділити машину з дозволу слідчого. Доволі часто виникають певні питання. Позаминулого року ми втручалися в процес, коли був ризик зриву участі дитини у ЗНО через бюрократичні процедури.

Ситуація з навчанням дітей у слідчих ізоляторах України моніториться нами, зокрема регіональними представництвами. Ситуація різна. Найгірша станом на осінь ситуація була в місті Київ, зараз вона виправляється.

Вікторія Єрмолаєва: Які умови проживання дітей у Київському слідчому ізоляторі № 13?

Аксана Філіпішина: На сьогоднішній день є дві камери, у яких знаходяться хлопчики — три і три. Під час візиту до цих камер нами було зафіксовано неналежні умови тримання дітей через те, що одна з камер перебуває на другому поверсі під абсолютно незахищеним дахом, накритим пошкодженим пластиком, волога потрапляє до камери, тому в ній знаходиться пліснява, якою дихають діти. Це також відсутність дверей в туалетне відділення, зламані ліжка, пошкоджене покриття.

Ми вже підготували листа до Міністерства юстиції України. Це не перший лист. На превеликий жаль, ситуація закінчується тим, що це проблема слідчого ізолятора, кошти на ремонт не виділяються. Після реагування Уповноваженого хтось отримує догани і займається пошуком будівельних матеріалів, самостійним ремонтом приміщень. Державне фінансування є недостатнім.

Дівчина перебуває в нормальних умовах, бо там новий жіночий корпус.

Ситуація з адвокатами є доволі поганою. Частина дітей повідомила, що своїх адвокатів вони бачать тільки під час виїзду на судове засідання, яке відбувається з періодичністю один раз на 3 — 4 місяці. Тільки в однієї дитини є адвокат, найнятий батьками. Інші шестеро дітей мають державних адвокатів з центрів надання безоплатної правової допомоги. Жодна дитина не бачила свого адвоката в стінах слідчого ізолятора в період між судовими засіданнями. Тому нам так само підготовлене звернення до центру безоплатної правової допомоги. Це згадано і в листі до Міністерства юстиції.

Вікторія Єрмолаєва: Якщо неповнолітні потім потрапляють в колонії, що з ними відбувається? Які там умови?

Аксана Філіпішина: 2015 року вийшла спеціальна доповідь Уповноваженого щодо дотримання прав дітей, які знаходяться в місцях несвободи. На той час було 8 виховних колоній, зараз 6. Ми всі об’їздили з представництвом ЮНІСЕФ в Україні, поспілкувалися з 99% усіх дітей, які знаходяться в місцях несвободи в різних регіонах України, виявили певну низку проблем.

В Україні наразі триває позитивний процес побудови ювенальної юстиції для неповнолітніх, які перебувають в конфлікті із законом, щоб змінити сам процес і умови перебування дітей, які вчинили кримінального правопорушення, і наблизити їх до міжнародних стандартів. Умови мають максимально враховувати інтереси дитини, її права, бути людськими і гідними. В колоніях умови створені кращі, ніж в слідчих ізоляторах. В усіх колоніях є стаціонарні приміщення шкіл, достатній штат працівників. Питання медичного забезпечення є різним. На дуже низькому рівні надання психологічної і психіатричної допомоги. Так само в цьому закритому просторі є величезний ризик зловживання службовим становищем з боку адміністрації, коли використовується чи то система «дідівщини», чи то система, коли сама адміністрація здійснює дуже жорсткий контроль, вдаючись до «виховних методів». Наприклад, дитина, як нам повідомляли самі діти, може простояти на вулиці кілька годин на стовпчику на подвір’ї колонії. Звичайно, такі речі є катуваннями. Діти повідомляли про побиття. За результатами наших моніторингових візитів були порушені дві кримінальні справи. Але система захищається.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.