Психоаналіз існував в Єгипті ще у 1930 році, — психоаналітикиня

У студії «Громадського радіо» — психоаналітикиня Яна Коробко, авторка лекції «Arabs in Treatment» про психоаналіз у арабських країна.

Анастасія Багаліка: Як психоаналіз — щось, що є частиною західноєвропейської культури, потрапив у арабську культуру?

Яна Коробко: Насправді, певні елементи психоаналізу існували в арабо-мусульманському світі ще до того, як Фрейд їх винайшов. Наприклад, у 7 столітті нашої ери, що вважається золотим часом розквіту ісламської культури, відомий науковець Авіценна вперше ввів термін «психосоматика». Ат-Табари користувався способом вільних асоціацій для лікування захворювань. Сам пророк Мухаммад використовував трактування сновидінь для того, щоб зрозуміти, що відбувається з психікою його найближчих соратників. Тому Фрейд був першовідкривачем в західній Європі. Я написала книгу «Психотерапія для арабів. Розвиток системи психічного здоров’я в арабо-мусульманському світі». Вона вийшла в США. BBC назвало цю книгу першою найбільшою енциклопедією психічного здоров’я ісламського світу.

Андрій Куликов: У вас є досвід роботи в так званих західних суспільствах чи в мусульманському світі?

Яна Коробко: Наразі в мене більше досвіду роботи з мусульманськими пацієнтами.

Анастасія Багаліка: Давайте поговоримо про спільне і відмінне. Що є відмінного у наших реакціях?

Яна Коробко: Навіть така термінологія, як психіка арабів чи мусульман, є дуже умовною. Підсвідомо це спільне для будь-якої людини. Єдине що, працюючи з мусульманським світом, необхідно мати уявлення про ту культуру, з якою ти працюєш. Якщо мусульманин розуміє, що західний аналітик компетентний в справах, що стосуються його середовища, він швидше піде на контакт.

Андрій Куликов: Ви кажете «він», «його». Жінки у мусульманському світі не так часто звертаються до психоаналітиків?

Яна Коробко: В даному випадку це фігура мовлення. Хоча жінок, які проявляють власну ініціативу і звертаються до психоаналітиків, дійсно набагато менше, аніж чоловіків або родин.

Андрій Куликов: З чим ви це пов’язуєте?

Яна Коробко: З тим, що мусульманська жінка як суб‘єкт з’являється тільки в ролі матері.

Андрій Куликов: Навіть у світських арабських країнах?

Яна Коробко: Йдеться про весь мусульманський світ, незалежно від рівня розвитку країни.

Андрій Куликов: Наскільки відверті з вами пацієнти? Наскільки аналізанту потрібно бути відвертим з психоаналітиком?

Яна Коробко: Це залежить від того, наскільки аналізант відчує відкритість аналітичного простору, який утворюється між аналітиком і аналізантом. Це займає певний час. Це навіть не питання свідомості. Це питання підсвідомого. Все, що відбувається в аналітичному просторі, сприяє тому, щоб рано чи пізно симптоматика, яка підштовхнула людину звернутися до психоаналітика, проявила себе. Тоді вже починається справжня аналітична робота.

Андрій Куликов: А потім психоаналітик передає аналізанта психотерапевту?

Яна Коробко: Потім відбувається аналіз. Через певний час аналізант зможе спокійно жити в звичному житті з тим, що він зрозуміє про себе. Це означатиме, що він провів певну роботу.

Андрій Куликов: В чому полягає різниця між психологом, психотерапевтом, психіатром, психоаналітиком?

Яна Коробко: Психіатр — той, хто призначає медикаменти. Психолог, психоаналітик, психотерапевт — ті, хто працюють зі словом. Психолог працює зі свідомим. Психотерапевт може використовувати будь-які інші техніки для допомоги пацієнту. Це може бути гештальт-терапія, поведінкова терапія, позитивна терапія. Психоаналітик працює з підсвідомим.

Анастасія Багаліка: Всередині арабських країн існують якісь відмінності між тим, як люди реагують на психоаналіз?

Яна Коробко: Дійсно, це допоки ще невідомий метод роботи в арабському світі, окрім деяких арабських країн, в яких психоаналіз існував ще до того часу, поки він з’явився у Бельгії чи Італії. Маю на увазі Єгипет. Там психоаналіз в класичному значенні слова існував ще у 1930 році. В Італію і Бельгію він прийде за кілька десятиліть. Саме в Єгипті з’явиться перша психоаналітична асоціація. Перший психоаналітичний журнал буде випущений арабською мовою саме в цій країні. Перший психоаналітичний текст Фрейда буде перекладений в Каїрі арабською мовою і без західного посередництва.

Існує 3 стереотипи мусульманського світу стосовно психоаналізу. Перший стереотип — психоаналіз, як і будь-яка ідеологія, яка приходить з заходу, має на меті колонізацію наших країн. Навіть якщо ця практика виникла в західному світі, це не є ідеологією, і це не стосується лише «західних» людей. Другий стереотип — ця практика була започаткована євреєм, тому це підтримка єврейської релігії. Так, Фрейд був вихований в єврейській родині. Але він був атеїстом. У своїх текстах він дуже яскраво описує трактування будь-якої релігії, посилаючись на те, що релігія — невроз сучасного часу. Третій стереотип — психоаналіз не бере до уваги релігію, а для нас іслам — це головне. Крім того, в психоаналізі дуже багато пансексуалізму і тих моментів, до яких наше суспільство не готове. Можна заперечити і цей стереотип. Психоаналіз працює з підсвідомим. Це те, що закрито від свідомого уявлення людини. Ті моменти, які вискакують протягом аналізу, — це вже питання самого суб’єкта.