Про його перебіг поговоримо з Юлією Савостіною, блогеркою та його організаторкою
Юлія Савостіна: Цього разу відбудеться найбільший фестиваль — 320 учасників, крім того додається садовий центр.
Тетяна Трощинська: Крім цього фестивалю ви плануєте випускати власну колекцію одягу з українським брендом?
Юлія Савостіна: Так, і взимку ми зробили колекцію піжам з українським брендом, яка була доволі популярною. Одного разу я зрозуміла, що мені, як фрилансеру, потрібен одяг, в якому можна і лежати на дивані дома,і не буде соромно вийти попити каву.
Андрій Куликов: Де ці піжами можна знайти?
Юлія Савостіна: Ми їх вже продали, залишилось декілька примірників.
Тетяна Трощинська: Наскільки є правдою, що після твоїх ідей рух «В пошуках Made in Ukraine» почав з’являтися в Україні?
Юлія Савостіна: Просто пощастило. Я свій проект розпочала в лютому 2013 року, коли ніхто не вірив, що є гідні українських виробники. Мені було цікаво, що залишилось в нас від виробництва і за два місяці пошуків я зрозуміла, що майже вся легка промисловість не працює. А потім, наприкінці року, коли вже закінчувала проект, стався Майдан і почався бум цієї промисловості.
Зараз маркети з українськими марками дуже відвідуються.
Тетяна Трощинська: У вас є розчарування українським виробником?
Юлія Савостіна: Я не розумію, чому погано розвивається косметична промисловість. Адже на неї є величезний попит. «Взуттєвики», наприклад розвиваються дуже швидко.
Тетяна Трощинська: За якими ознаками можна впізнати речі українського виробника?
Юлія Савостіна: За не дуже технологічним пошивом. Якщо взяти, наприклад, іспанський бренд, то можна спостерігати якісь затерті краєчки, речі виглядають трохи непричесаними. Але це зараз модно. А в українського виробника все дуже правильно, там все пошите на віка.
А в моді зараз все-таки проглядається тенденція, що речі мають бути Fast Fashion — те, що легко шиється і швидко зношується.
Але наші слабкості — це й наші сильні сторони: сукню від українського виробника зносити неможливо.