«Громадське радіо»
Експерт Центру політико-правових реформ та Реанімаційного пакету реформ Олександр Банчук розповідає про зміни в прокуратурі у зв’язку зі змінами до Конституції та спроби прокурорів уникнути їх.
Продовжуємо говорити про судову реформу, передбачену змінами до Конституції. Заступниця голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, суддя Андрій Іванов та експерт Тарас Шепель висловили своє бачення необхідності змін в судовій системі України у попередніх випусках «Ранкової хвилі».
Наталя Соколенко: Що таке радянська прокуратура? До якої прокуратури ви прагнете як експерт?
Олександр Банчук: Радянська прокуратура — це орган, який наглядав за всіма. Це прокуратура, яка була створена за часів Петра I, який сказав, що прокуратура «должна быть оком государевым». Мова йде і про нагляд за судами, що порушує всі принципи правової держави. Вони могли прийти до будь-кого і сказати, що вважають когось порушником закону, не зважаючи на те, що є десятки інспекцій. По-перше, це була корупційна діяльність. По-друге, прокурор не був спеціалістом у цій сфері.
В наших умовах це викривилося таким чином, що і порядку не було, і корупція розквітла. Така була ситуація.
Наталя Соколенко: Це право нагляду було забране у прокуратури?
Олександр Банчук: Так. Конституція містить відповідні зміни, але вони мають бути підкріплені змінами до законів. Законопроект 5177, який уже внесений в парламент, розроблений юристами Генеральної прокуратури. Він в багатьох речах під прикриттям інтересів держави повертає елементи цього загального нагляду. Прокурори надалі зможуть приходити на території підприємств, вимагати письмових пояснень з метою захисту інтересів держави.
Дмитро Тузов: За яких часів відбулася підготовка цього законопроекту?
Олександр Банчук: За часів Луценка. Під прикриттям цих змін хочуть обмежити повноваження НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Я думаю, що це єдине, що цікавить Луценка. А також підвищення втричі його посадового окладу. Не знаю, чи бачив це він.
Дмитро Тузов: Юрію Віталійовичу, ми запрошуємо вас в ефір «Громадського радіо». Ми оформимо це документально зверненням до Генеральної прокуратури. Є багато питань, на які треба дати відповідь.
Олександре, чим же має займатися прокуратура? Які її справжні функції?
Олександр Банчук: Це адвокати держави у сфері кримінального переслідування. Виключно прокурори мають концентруватися на цій сфері. Є факт злочину. Вони повинні організувати розслідування, керувати цим розслідуванням і представити звинувачення в суді. Ми маємо питати Генерального прокурора, що він зробив для зменшення рівня злочинності. У нас так склалося, що всі дивляться на поліцію, хоча це завдання прокуратури. Поліція тільки збирає інформацію та затримує осіб.
Наталя Соколенко: Куди скаржитися громадянам щодо питань загального нагляду, якщо раніше вони скаржилися прокурорам?
Олександр Банчук: До інспекцій або органів, які мають інспекційні повноваження.
Дмитро Тузов: Як розірвати кругову поруку між прокурорами, силовиками?
Олександр Банчук: Простих рецептів немає. Те, що закладено в змінах до Конституції, в новому законі «Про судоустрій і статус суддів» та «Про прокуратуру», участь громадськості у процесі відбору, звільненні прокурорів, — це єдиний рецепт, який може запропонувати іноземний досвід.
Наталя Соколенко: Чи треба прокурорам заповнювати якісь додаткові декларації, проходити додаткові процедури?
Олександр Банчук: В судовій системі є два види декларацій — загальні (для всіх службовців) та анкета доброчесності, яку мають заповнювати судді. Останні через заповнення звільнюються. Генеральний прокурор Луценко мав можливість затвердити детальну анкету доброчесності для прокурорів, а він затвердив наказ, де ці анкети складаються з шести загальних питань. Від них ні холодно, ні жарко. Дозвіл на перевірки по фактам, зазначеним в анкеті, дає керівник відповідного органу.
Наталя Соколенко: Що чутно щодо генеральної інспекції в Генеральній прокуратурі, яка має перевіряти прокурорів?
Олександр Банчук: Генеральний прокурор бачить це так, що генеральна інспекція навіть після створення Державного бюро розслідувань матиме виключно компетенцію розслідувати злочини прокурорів. Це порушує Конституцію. За нею в прокуратурі не може бути слідчих підрозділів. В прокуратурі мають працювати виключно прокурори.
У Генерального прокурора є бачення, що вони матимуть монополію на розслідування злочинів, вчинених прокурорів. Це найбільша небезпека у створенні генеральної інспекції.
Дмитро Тузов: Як ви ставитеся до відносин між Генеральною прокуратурою та НАБУ? Як розмежовувати їхні повноваження?
Олександр Банчук: В законодавстві вони чітко розмежовані. Всі справи, зібрані докази, у яких порушена підзвітність, будуть визнані недопустимими.
Дмитро Тузов: Які мають бути дії Генеральної прокуратури, якщо НАБУ не займається справою, якою б мало займатися?
Олександр Банчук: В момент передачі хабара і фіксації цієї дії треба повідомити детектива НАБУ або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підпис одного з них вирішить всі питання. Завершувати цю справу і представляти її в суді має Спеціалізована антикорупційна прокуратура. А Генеральна прокуратура використовує ці випадки для піару, показуючи, що вони затримали, а НАБУ не діє, але жодного вироку не буде. Бо є принцип законності, який діє в інтересах громадян. Це означає, що орган влади може діяти тільки в межах, виписаних в законі. Генеральна прокуратура свідомо йде на порушення принципу законності.