Фото: Громадське радіо
Гість ефіру — доктор філософських наук, заввідділом Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький.
Дмитро Тузов: Ви вчора написали доволі різке бачення того, що відбувається. Давайте скажемо про те, що зараз сталося.
Євген Бистрицький: Я написав два блоги. По-перше, я зафіксував системність нападів на табори ромів. Це вже стало системою в Україні. І це мене непокоїть. Я нагадаю Лощинівку, Вільшани, де було вбивство рома, Львів, Київ, знову Львів. Це фактично говорить про те, що у нас якісь серйозні нелади в країні. Це слабкість влади, правоохоронної гілки влади, яка не може навести порядок. Ідеться про дуже просту річ: якщо роми порушують громадський порядок, влада мусить робити все, щоб цей порядок не порушувався. Це різні способи. Для ромів це більш складне питання, тому що традиційний спосіб життя ромів в країні, яка собі не може допомогти, вимагає дуже сильних зусиль.
По-друге, ці напади дуже часто пов’язуються з радикально правими націоналістичними організаціями. Це значить, що на них владою не звертається увага. Це значить, що влада використовує карту національного радикалізму. З якихось причин владі або певним очільникам при владі це політично вигідно.
Дмитро Тузов: У чому може бути вигода, коли відбувається така дестабілізація?
Євген Бистрицький: Якщо ми спираємося на праві радикальні сили, то це дає можливість протистояти іншим рухам. Це своєрідні «тітушки», але в наших умовах. Це допомагає владі робити контрзаходи проти якихось демонстрацій. Це може стосуватися бізнесу, його можна притискати. Можна проводити рейдерські захоплення, здійснювати вплив.
Виникає питання, хто їх фінансує? Вони тренують молодь. Хто фінансує намети, які стоять від імені націоналістичних організацій?
Дмитро Тузов: Накопичилося багато образ у стосунках між українцями і представниками інших національностей. Нам треба урегульовувати цю ситуацію в цивілізований спосіб.
Євген Бистрицький: Давайте візьмемо ромів. Очевидно, що форма організації життя в ромських таборах замикає ромів в собі, вона не дає їм до кінця соціалізуватися або інтегруватися в українське суспільство. Що робити в цьому випадку державі? Допомогти ромам інтегруватися в наше суспільство зі збереженням культурних традицій.
Роми — це та спільнота, яка не має своєї державності
Ромська культура — це видатна культура, це надзвичайно цікава культура. Роми — це та спільнота, яка не має своєї державності. Кримські татари мають свою батьківщину на території України, в Криму. А роми не мають своєї держави. А значить Україна сама мусить турбуватися про них. Як це можливо? По-перше, це правозахист ромів. Він може бути зовнішнім, коли правозахисники опікуються ромами, паспортизацією та пропискою. Ми розвивали явище, коли в середовищі самих ромів виникають юристи, правозахисники.
По-друге, це освіта, не тільки шкільна. Шкільна освіта ромів зустрічає кілька проблем. Це специфічний історичний лад життя ромів, коли в школу ходять до певної міри, часто не ходять і не вчаться як слід. Ми запропонували посередництво між ромськими громадами і школами, щоб допомагати долучати дітей до навчання. Друге питання полягає в інклюзивній освіті. Ромам, як правило, намагаються виділити окремі школи. Це теж погано. Проблему спільного навчання так просто не вирішити, це треба робити поступово, створюючи умови для спільного навчання дітей.
Разом з фундацією «Відкрите суспільство» організована програма вищої освіти для ромів. Понад сто людей отримали вищу освіту. Ці молоді роми повертаються в життя своїх ромських громад і змінюють їх.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.