Росія швидше краде, ніж Україна помічає, — Дячук

В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Едуард Лозовий та Євген Павлюковський.

Едуард Лозовий: Українські культурні цінності, які знаходяться в Криму, Росія зараз старанно й швидко записує до своїх реєстрів. Як таке може відбуватись, адже питання культурної спадщини та її приналежності регулюються міжнародним законодавством?

Марія Дячук: Проблема в тому, що юридично Україна і досі несе відповідальність за свої культурні пам’ятки, які знаходяться в Криму. І якщо ЮНЕСКО визнає відповідальність за Росією, це буде фактичне визнання анексії.

Едуард Лозовий: Що потрібно було робити одразу після анексії?

Марія Дячук: Те, що тільки починають робити зараз. Міністерство культури тільки починає формувати реєстр культурних пам’яток, які були в Криму, для оприлюднення на міжнародному рівні.

Євген Павлюковський: Про яку кількість пам’яток взагалі йдеться?

Марія Дячук: Є різні дані, але, приблизно, це 14 тисяч пам’яток культури України, 300 тисяч музейних експонатів, 12 тисяч пам’яток мистецтва.

Євген Павлюковський: А були такі пам’ятки, що не перебували на території Криму під час анексії, окрім тієї виставки, яка перебуває зараз в музеї Нідерландів?

Марія Дячук: Найбільший масив зберігається на місцях. Якщо є якісь інші виставки, вони мають бути повернуті до музеїв, адже найчастіше договір укладається між музеями і відповідною виставковою територією. Тому й музей в Нідерландах повернув нам київські та одеські експонати, але не повертають кримські.

Едуард Лозовий: Тобто музей в Нідерландах має виконати договір, інакше це матиме юридичні наслідки? Але питання вийшло на інший рівень. Ми можемо накласти арешт на ці пам’ятки?

Марія Дячук: Ні, ми не можемо накласти арешт в цьому випадку. Зате ми можемо накласти арешт на картини Айвазовського, які планують вивезти із галереї в Феодосії на виставку до Москви, тому що вони є нашою власністю.

Едуард Лозовий: Якщо Росія не буде зараз виділяти гроші на фінансування культурних пам’яток в Криму, вони зникнуть?

Марія Дяченко: Найгірше навіть не те, що Росія не фінансує ці пам’ятки, а те, яке ставлення проявляє РФ до них. Наприклад, Херсонес демонстративно припиняє бути пам’яткою культурною, а стає пам’яткою релігійною. Безкоштовний вхід спричинив за собою паломництво, відсутність охорони, що призводить до фізичного псування пам’ятки.

Євген Павлюковський: Росія активно дає дозволи на розкопки в Криму. Чи буде Україна мати право на те, що ще не віднайдено?

Марія Дяченко: Це питання на законодавчому рівні в Україні взагалі не врегульовано. Про це ніхто не говорить. Поки на них ми не маємо права.