«Громадське радіо»
Про події, які зараз відбуваються в селищі Коцюбинське біля Києва розповідає журналістка, громадська активістка, представниця руху «Чесно», мешканка Коцюбинського Ірина Федорів.
Тетяна Трощинська: Що зараз відбувається в селищній раді?
Ірина Федорів: Селищна рада оточена кордонами поліції, якa зараз нікого не пропускає. Рада заблокована, навезені «тітушки». Як мене проінформували активісти зранку, роботу «тітушок» координував Дмитро Христюк, заступник очільника Ірпінської міської ради, колишній регіонал.
«Тітушки» навезені тому, що депутати від «Нових облич», партії мера Ірпеня, незаконно скинули в п’ятницю обрану громадою селищну голову Ольгу Матюшину. Вона виявила кілька корупційних схем, в судах відстояла мільйони бюджетних коштів і, звичайно, це не подобається тим людям, які обстоювали схеми.
Вчора було віче, де зібрали підписи під зверненням до Верховної Ради про терміновий розпуск Коцюбинської селищної ради і звернення до правоохоронних органів у зв’язку із захопленням селищної ради.
Тетяна Трощинська: Селищну раду фізично захопили?
Ірина Федорів: Так. У вихідний день депутати Ірпінської міськради зайшли у будівлю Коцюбинської селищної ради і закрились там. Депутат облради Ігор Домбровський не зміг туди потрапити, а правоохоронці відповіли «домовляйтеся з тими, хто там всередині».
13 квітня Верховна Рада має розглядати питання розпуску Коцюбинської селищної ради. Рада не напрацювала з січня жодного рішення, депутати саботували роботу, не голосували на сесіях, які скликає голова, самі проводили псевдо сесії, голосували за приєднання до Ірпеня без громадських слухань.
Тетяна Трощинська: Навіщо депутатам приєднання до Ірпеня?
Ірина Федорів: Коцюбинське не треба Ірпеню. Це маленький шмат забудованої цілком і повністю землі зі своїми комунальними проблемами. Саме селище нікого не цікавить. Цікавить Біличанський ліс, 4 тисячі гектарів землі, мільярди грошей.
Ми домоглися статусу національного парку для лісу, але все одно межі не винесені в натуру. І цей бій триватиме доти, доки ми не винесемо межі в натуру, і доки столиця не затвердить свою межу і не закріпить за собою ліс.
Якщо Ірпінь приєднує Коцюбинське, а у нас за умовами приєднання територіальних громад має бути спільна межа, то виходить, що весь ліс переходить в Ірпінь. І вони скажуть, що це не ліс, а деревинна рослинність, а деревинну рослинність ми даємо АТОвцям, а спробуйте виступити проти виділення землі АТОвцям — ви вже будете виглядати негативно в комунікаційній мережі. Потім в АТОвців цю землю за безцінь скуплять і побудують багатоповерхівки.
Тетяна Трощинська: Які корупційні схеми виявила Ольга Матюшина?
Ірина Федорів: Був проведений моніторинг фінансової діяльності попередників. З’ясувалось, що у нас по вулиці Бакала робили реконструкцію каналізації, якої там фактично нема. За цю реконструкцію в селищної ради вимагають 4 мільйони гривень.
В черговий раз рада не погодила підвищення тарифів, бо Ольга Матюшина запросила у монополіста «Укроптмастеренерго» обґрунтування, яке так і не надали. Вони позивались до суду і в цю п’ятницю Матюшина його виграла, захистивши 1,5 мільйони селищного бюджету, після чого її незаконно усунули.
Василь Шандро: Які ваші дії надалі?
Ірина Федорів: Ми виконаємо рішення віче — після цього ефіру я передам зібрані підписи в комітет Верховної Ради з питань місцевого самоврядування, де в середу розглядатимуть рішення про розпуск Коцюбинської селищної ради.
Ми обов’язково подамо звернення до облради, облдержадміністрації і прокуратури щодо захоплення будівлі, незаконного усунення від влади, виготовлення псевдо печатки і документів.