Фото: Громадське радіо
Гостя ефіру — голова громадського об’єднання «Декларації під контролем» Олександра Дрік.
Наталя Соколенко: Вимогу оновити склад НАЗК з вуст закордонних партнерів я чую вперше. Чи були вже подібні заклики?
Олександра Дрік: Формулювання цієї проблеми саме в такому вигляді означає, що нарешті всім стало зрозуміло, що єдиний спосіб вирішити кризу НАЗК — оновити керівництво, зробити це у спосіб, який забезпечить обрання незалежного нового керівництва.
Наталя Соколенко: Що не так із НАЗК, на ваш погляд?
Олександра Дрік: НАЗК так і не стало незалежним органом. Всі звинувачення, які лунали на адресу НАЗК від викривача із самого органу, в тому, що керують ззовні, зокрема з Адміністрації президента, представники СБУ, так і не були розслідувані, але дії самого керівництва це підтверджують.
Вони саботують роботу системи електронного декларування і перевірку декларацій. Досі так і не запущена система автоматичної перевірки декларацій, попри те, що двічі ці модулі пропонувалися для того, щоб бути запущеними. Декларації перевіряються в ручному режимі. Це дозволяє фальсифікувати результати перевірок і призводять не до покарання корупціонерів, а до легалізації їхнього майна.
Нещодавно з’ясувалося, що людина, яка від самого початку відповідала за перевірку декларацій всіх найвищих посадовців і брала безпосередню участь у формуванні процесу перевірки декларацій, не мала права працювати в НАЗК, оскільки була засуджена за корупційний злочин, за злочини, здійснені Януковичем, Азаровим і Клименком.
НАЗК фактично перетворюється в орган для політичної розправи.
Єдиний спосіб вирішити кризу НАЗК — оновити керівництво
Вся робота системи електронного декларування була величезною кампанією, спрямованою на те, щоб ніколи не була забезпечена ефективна перевірка декларацій.
Наталя Соколенко: Тепер треба міняти порядок формування конкурсної комісії?
Олександра Дрік: Так, відповідний законопроект майже рік зареєстрований у парламенті. Він передбачає зміну складу конкурсної комісії. Завдання полягає в тому, щоб зменшити політичні впливи на тих, хто входитиме в цю комісію. Це можна зробити за рахунок збільшення кількості членів комісії і зменшення кількості політичних органів, які туди делегуватимуть своїх представників.
Водночас треба розуміти, що будь-який конкурс сам по собі не може бути гарантією того, що на людину, яку буде обрано, потім не будуть здійснюватися якісь впливи.
Наталя Соколенко: Тут можна виставити якісь запобіжники?
Олександра Дрік: Можна. Наприклад, запровадити щорічний аудит. Якщо він буде здійснюватися незалежними аудиторами, він буде показувати, чи є якісь зловживання, як вони відбуваються, через які недосконалі процеси, як ці процеси можна покращити. Єдина умова, за якою аудит має сенс, така: він має бути проведений незалежними міжнародними аудиторськими кампаніями або експертами, які будуть обиратися міжнародними партнерами України, які допомагають реалізовувати антикорупційні реформи.
Будь-який конкурс сам по собі не може бути гарантією того, що на людину, яку буде обрано, потім не будуть здійснюватися якісь впливи
Наталя Соколенко: Знову буде ґвалт, що це загроза державному суверенітету.
Олександра Дрік: Є рішення Конституційного Суду, яке стосується суверенітету, втручання в суверенні справи України. Воно говорить наступне: прийняття парламентом закону означає, що ні про яке обмеження суверенітету не може йти мова.
Наталя Соколенко: Якщо парламент вирішив, що до конкурсної комісії долучаються міжнародні експерти, про обмеження суверенітету не йдеться?
Олександра Дрік: Так.
Наталя Соколенко: Якщо буде запроваджена автоматизована система перевірки декларацій, що тоді?
Олександра Дрік: Ті модулі, які вже були розроблені, дозволили б перевірити весь масив вже поданих декларацій за 12 годин. Це дані, які були отримані під час тестування і презентації цієї системи.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.