Що варто і чого не варто робити при наданні домедичної допомоги: поради лікаря

Людям простіше перекласти відповідальність за чиєсь життя на швидку, на поліцейських, на пожежників, а не самим приймати якісь рішення, починати активізовуватись у наданні допомоги потерпілим – Дмитро Андрощук, лікар-хірург, викладач НМАПО ім.Шупика, директор 44 Навчального Центру, куратор програми первинної підготовки патрульних поліцейських з домедичної допомоги.

Василь Шандро: Давайте поновимо знання того, що таке домедична допомога?

Дмитро Андрощук: Домедична допомога – це дії, які спрямовані на порятунок і стабілізацію життя потерпілого, до його потрапляння в медичний заклад або до надання допомоги медиками. Ці дії не включають ніякої медицини, ніяких препаратів, уколів, інтервенцій – це банальна фізика, механіка, біомеханіка – що зробити, щоб людина вижила до приїзду медиків.

Василь Шандро: Що слід пам’ятати, коли працюєте з потерпілим?

Дмитро Андрощук: Своя особиста безпека. Перше питання, яке ви повинні задати собі: що трапилось із потерпілим і чи може це загрожувати мені? Друге питання: чим я можу допомогти цій людині й що мені для цього потрібно? Кинувшись до машини без аптечки або без вогнегасника, ви нічого не зможете зробити. Одразу беріть із собою необхідне. Часом планування надання домедичної допомоги є важливішим, ніж саме надання допомоги. Згідно нашого законодавства, людина буде притягнута до відповідальності, якщо вона не викликала швидку допомогу і на залишилась на місці події, а не якщо вона не надала якусь круту допомогу. Тому, що не всі вміють надавати допомогу. Лише певні категорії людей зобовязані її надавати, наприклад, медики, поліцейські, водії. Водії автотранспорту, які є на місці ДТП, зобов’язані всю можливу допомогу надати потерпілому: як пішоходу, так і пасажиру.

При критичній кровотечі людина помирає 2-3 хвилини, при відсутності дихання: 4-7 хвилин.

Василь Шандро: Що каже статистика?

Дмитро Андрощук: У нас колосальна смертність догоспітальна при травмі. Цифри смертності людей при травмі в лікарнях у нас значно нижчі, ніж в Європі, ніж в США, Це не через те, що у нас госпіталі класно працюють, а через те, що швидка, зазвичай, приїжджає уже на мертву людину. При критичній кровотечі людина помирає 2-3 хвилини, при відсутності дихання: 4-7 хвилин. 4-7 хвилин потрібно просто, щоб в метро спуститись по ескалатору. За ідеальні 10 хвилин, згідно стандарту, швидка приїде в метро вниз. І що? Якщо ви не надавали допомогу, якщо ви не проводили серцево-легеневу реанімацію, вони нічого і не будуть старатись робити – немає сенсу. Всі говорять, що швидка погано їде – звісно, якщо ви кажете, що людина не дихає і ви нічого не робите, то немає різниці приїдуть вони за 10 хвилин на мертву людину чи за 20 хвилин, чи за 30 хвилин. Тому це все питання, які люди повинні розуміти. Їхня особиста відповідальність за життя і здоров’я оточуючих. Це стосується всіх. Ми надіємося на швидку, на реформу, але реформа починається з нас.

Василь Шандро: Що робити в надзвичайній ситуації?

Дмитро Андрощук: Найчастіше людей вбиває критична кровотеча. Якщо ви бачите будь-яку ознаку того, що є активне витікання крові з рані, бачите калюжа крові: не важливо яка вона венозна чи артеріальна, якщо є велика втрата крові, першочергово рекомендується накласти джгут з якоїсь широкої тканини, наприклад, хустки і закрутити його паличкою. Але не зі шкіряного ременя. Таким чином ви зупинете кровотечу. Друге – дихальні шляхи: чи у людини відкритий рот, чи нема такого, що людина на спині і у нього повний рот блювотиння чи землі. Ми рекомендуємо всіх таких потерпілих, без видимих суттєвих травм, просто повернути на бік. Це вже дасть людині можливість дихати. І, звісно, рекомендуємо, коли ви викликаєте швидку, казати про те, що ви не знаєте, що робити і попросити їх вам порекомендувати. Зараз в нових МОЗівських протоколах по наданню допомоги для лікарів, є окремо пункт, що повинен диспетчер швидкої допомоги, рекомендувати цивільному, який до нього звертається.

коли ви викликаєте швидку, кажіть, що не знаєте, що робити і запитайте диспетчера швидкої поради

Часто ми зустрічаємо на вулиці не компетентний рівень надання допомоги. Як визначити того, хто реально може допомогти? Є один загальноприйнятий стандарт: людина, яка вміє надавати допомогу, носить із собою звичайні рукавички. Завжди. Тому, що це особиста безпека. Ви маєте захистити себе від будь-якого контакту з біологічними речовинами людини, якій надаєте допомогу.

Василь Шандро: Куди можна прийти і навчитись домедичній допомозі? Скільки це часу займе?

Дмитро Андрощук: Залежить від тренінгового центру, в середньому 6-8 годин. Зазвичай, це одноденне заняття. Це базові реанімаційні навчики, базові навички роботи з пораненням, базові навички елементів невідкладної допомоги при інсультах, інфарктах, удавленнях, утопленнях і так далі. Є волонтерські структури і комерційні у нас в країні.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.