Ця вистава відбудеться 27 лютого в театрі імені Івана Франка
Наталя Ворожбит: Не можна сказати, що це моя п’єса, тому що цю п’єсу створювала величезна кількість людей. Ми протягом трьох місяців збиралися в різних таємних місцях біля Майдану, запрошували різних учасників – від простих хлопців, козаків, інтелектуалів і розпитували, як вони переживають свій досвід. І в кінці цієї зустрічі було обов’язкове питання: «Як ви думаєте, що буде на наступному тижні? Ваш прогноз?». І це було найцікавіше, адже були пророки. Ми потім, коли розшифрували весь матеріал, знайшли з відповідей на це питання реальні передбачення – люди передбачали повністю сценарій цих подій. Вони говорили про першого вбитого, про війну, про Донбас, про Крим. І це було страшно і неймовірно. Я, наприклад, була набагато оптимістичніше налаштована.
Вікторія Єрмолаєва: Ви пам’ятаєте, коли і де ви вперше ставили цю п’єсу?
Наталя Ворожбит: Ви не повірите, перша читка цієї п’єси була в Москві у театрі «Док». Це був березень, і навіть ще не готова була п’єса, а наші друзі з Росії вже просили, щоб ми приїхали. Це було ще перед анексією Криму, ми з режисером Андрієм Маєм поїхали до Москви з цією п’єсою. Там читали в абсолютному забутому театрі. Тоді ще машина пропаганди не настільки розкрутилася, і люди, які туди прийшли, були повні співчуття. Потім цю п’єсу багато ставили в Європі. І це теж було досить сильно.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.