Громадське радіо
Ольга Дробишева: Це безпека на дорозі для майбутніх молодих батьків, та взагалі для будь-якої людини. Спочатку ми розробляли це як для майбутніх і молодих батьків, 2 роки тому, коли ми провели ці тренінги для дорослих – нас попросили провести ці тренінги для дітей з інтернату. Воно дуже класно зайшло. Тепер в нас є адаптована версія для дітей.
В нас юридично діти закінчують бути дітками у 18 років, а медично діти закінчують бути дітками приблизно в 12 років, коли починається пубертат. Це вже дорослі люди фізіологічно, і розумово вони можуть все сприймати, допомагати і робити правильні вчинки, якщо вони стали учасниками ДТП.
Вікторія Єрмолаєва: Коли я відкриваю методичку – жахлива статистика кидається в очі: Діти, що загинули в світі від ДТП. 36% – це пасажири. 38% – пішоходи. І 14% мотоциклісти, 6% – велосипедисти. 7 – інші учасники дорожнього руху. Розкажіть про статистику в Україні.
70% людей гинуть внаслідок неправильної або несвоєчасно наданої допомоги
Ольга Дробишева: Ми спираємося здебільшого на світову практику. В Україні ми знаємо кількість дітей, яка загалом гине. В середньому в нас на рік гине близько 300 дітей. Але ми знаємо, що в нас поки що державна статистика дуже недосконала, всі цифри, що в нас подаються – вони занижені. Велика частина дітей травмується. Приблизно 1000 дітей в нас травмованих. Ще велика частина є свідками ДТП, і такі, які не заявляли у медичні заклади, але мають потім стрес. Це ПТСР, який треба виявляти, бо він може дуже впливати на якість життя дитини. Можуть бути фобії, депресії, зміна характеру і відносин з іншими людьми. Іноді люди не розуміють, наскільки важливо також приділяти увагу психіці цієї дитини, яка може змінюватись внаслідок того, що дитина була учасником чи свідком ДТП.
Ми якраз рекомендуємо звертатися до психологів, в нас з’являється така культура, на заході – це взагалі нормальна практика. В кожній школі є вже зараз психологи, але ми розуміємо, що їх кваліфікація – різна.
Речі, які з нами стаються в надзвичайних ситуаціях, коли є викид адреналіну, гормони стресу – вони впливають на те, що все, що з нами відбувається в цей час, записується не в пам’ять, яка забивається, а в ту пам’ять, яка залишається на рівні рефлексів. Іноді воно дуже глибоко в людині осідає і людина може не усвідомлювати, звідки в неї жахи, жахливі сни або ще якісь некомфортні стани.
Якщо одна людина – непристібнута – вона вбиває чи калічить інших
Вікторія Єрмолаєва: 186 тисяч 300 дітей щороку гине в світі в ДТП. 500 дітей щодня.
Ольга Дробишева: Так, тому є в ООН окремий напрямок, який працює по питанню безпеки на дорозі у світі. Досліджують дуже багато питань, роблять статистику, висновки і певні звіти, на які спирається потім увесь світ. Ми, «Traffic challenge», дуже активно за цим слідкуємо. І намагаємося робити не якісь власні здогадки, а беремо просто світові звіти ООН чи ВООЗ, і впроваджуємо в Україні цю практику.
В нас є головні 5 факторів ризику в ДТП – фактори, які спричиняють найбільше смертей і найбільш сильне травмування.
Вікторія Єрмолаєва: Це перевищення швидкості, керування авто у нетверезому стані, невикористання шоломів, ременів безпеки і дитячих утримуючих пристроїв.
Ольга Дробишева: Так, треба розуміти – фактор ризику – це не причина ДТП – а те, через що людина може загинути чи сильно себе пошкодити. Ми добре розтлумачуємо людям, навіщо все це використовувати. Показуємо на манекенах, які імітують реальних людей.
Якщо ти став свідком ДТП – куди бігти, що казати, бо людина в стресовому стані, коли є свідком ДТП – якщо вона немає в голові певного алгоритму, вона буде робити неправильно. Є статистика в світі, в Україні вона така сама, що близько 70% людей гинуть внаслідок неправильної або несвоєчасно наданої допомоги.
Своєчасно і правильно надати допомогу – це не завжди бігти витягати людину з машини. Якщо не палає машина, вона не стоїть на переїзді, не тоне – то не треба нікого витягати. Це злочин – коли людина витягає в такій ситуації іншу людину з авто, або дитину з автокрісла, бо вона може змістити людині чи дитині хребет. Всі такі речі ми розповідаємо для того, щоби люди розуміли, як їм правильно діяти, щоб не шкодити людині, а не діяли на власний досвід, як вони це бачили в фільмах.
Якщо одна людина – непристібнута – вона вбиває чи калічить інших. Бо людина- не пристебнута в автомобілі – це предмет. Як і ноутбук, і собачка, яку возять непристебнутою. Всі ми вчили фізику в школі, знаємо, яка сила буде удару, якщо буде різка зупинка на швидкості 50 км/год. Візьміть вашу вагу, помножте на швидкість 50 – це буде удар вашого тіла об конструкцію машини, або об людей, які пристібнулися, а ви – ні.
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.