facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Шити одяг за кілька сотень євро і отримувати менше мінімалки. Чому жінкам на швейних фабриках мало платять? Дослідження

Аналітикиня розповідає про своє дослідження оплати праці на швейних фабриках, які працюють на європейські бренди

Шити одяг за кілька сотень євро і отримувати менше мінімалки. Чому жінкам на швейних фабриках мало платять? Дослідження
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

У студії Громадського Радіо — аналітикиня Центру соціальних і трудових досліджень Оксана Дутчак.

Анастасія Багаліка: Розкажіть про те, які ви досліджували фабрики? Скільки людей взяли участь у дослідженні? Як вони погоджувалися говорити?

Оксана Дутчак: Ми провели дослідження фактично на 8 фабриках в 7 різних областях. Три з міст були обласними центрами. Розміри фабрик від 100 з чимось працівниць до більше 700. Зазвичай на фабриках 200 — 300 працівниць. Не всі погоджувалися говорити, приблизно кожна п’ята погоджувалася. Ми гарантували їм умови анонімності.

Анастасія Багаліка: На що вказують всі ці інтерв’ю?

Оксана Дутчак: Інтерв’ю показують, що все дуже погано. Умови праці явно незадовільні. Влітку там дуже жарко. Це великі цехи, які залишилися ще з часів Радянського Союзу. Інша величезна проблема — понаднормові. І дуже низька оплата праці. Ми робили дослідження в два етапи, тому можемо говорити про середню зарплату у «мертвий» сезон, коли мало замовлень (це трошки більше мінімальної зарплати, більше 2700 гривень на руки), в гарячий сезон вони отримують дещо більше, тобто близько 3600 після відрахування податків. Були випадки, коли люди не отримували і мінімалку. Найнижча цифра — це 1400 гривень.

Ми знаємо про випадки, коли після підняття мінімальної зарплати людину переводять на півставки. Вона дійсно ходить на роботу половину робочого тижня, але у неї не було вибору, її просто поставили перед фактом.

Анастасія Багаліка: Що це за фабрики?

Оксана Дутчак: Ці фабрики шиють для різних західних брендів, які ми поки не можемо називати. Але є відкрита інформація щодо того, які виробники шиють в Україні. Відомо, що в Україні шиють Adidas, New Balance, Marks & Spencer.

Анастасія Багаліка: В інтерв’ю жінка говорить, що обробляє курточку, яка в магазині буде коштувати 199 євро. Вона за неї отримує 38 копійок.

Оксана Дутчак: Це конвеєрне виробництво. Коли мова йшла про 38 копійок, жінка вивертала куртки після процесу пошиття.

Анастасія Багаліка: Якщо жінка отримуватиме гривню замість 38 копійок, то її зарплата зросла б.

Оксана Дутчак:  В цій дискусії, яка розгорнулася за кілька останніх днів, всі говорили, що це проблема не брендів, а фабрик. Це неправда. Проблема подвійна, але треба розуміти, що бренди – це найсильніший гравець у цій схемі, вони диктують ціну.

Це дуже висококонкурентний бізнес.

Рішень цієї проблеми є кілька. Дуже популярна тактика, коли використовують публічні кампанії проти брендів і вимагають у них покращення умов і збільшення зарплат. Оскільки проблема системна, є інший вихід – це міжнародне законодавство, яке б зобов’язувало бренди дотримуватися певних стандартів.

Всі міжнародні декларації мають рекомендаційний характер. Бренди мають дуже багато важелів впливу, зокрема в міжнародних організаціях, вони роблять все можливе для того, щоб це законодавство не було прийняте.

Анастасія Багаліка: Якщо не будуть шити в Україні, то де будуть шити?

Оксана Дутчак: Пошив одягу відбувається в набагато більших масштабах в Туреччині. Я б не сказала, що у нас ця галузь розвинена на рівні азійських країн.

Анастасія Багаліка: Чи вдалося вам поспілкуватися з керівництвом фабрик?

Оксана Дутчак: Ми не мали права з ними спілкуватися, тому що це поставило б під загрозу все дослідження і роботу людей.

Ми робили все можливе, щоб власники, менеджмент чи профспілки просто не дізналися про нашу діяльність. В одному випадку у нас були проблеми з власниками. Після цієї бурхливої дискусії з нами зв’язалися люди, які представляють Асоціацію підприємств легкої промисловості, вони виявилися досить контактними, Я сподіваюся, що далі ми зможемо з ними поспілкуватися, я почую їхню точку зору.

Анастасія Багаліка: Чи збираєтесь ви надалі розголосити, з якими брендами співпрацюють українські фабрики?

Оксана Дутчак: Дослідження робилося на замовлення міжнародної ініціативи, яка займається правами робітників у галузі пошиття для брендів. Разом з ними ми будемо проводити поширення інформації. У них є певний механізм роботи з брендами, як намагатися змінити ситуацію. Представниця цієї ініціативи розповідала, дуже часто до оприлюднення імен не доходить, оскільки ці звіти спочатку надсилають брендам. Часто вже на цьому етапі бренди намагаються щось змінити.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Окупація культури: як росіяни змінюють книжки та крадуть музейні експонати на ТОТ

Окупація культури: як росіяни змінюють книжки та крадуть музейні експонати на ТОТ

Як придбати квиток у театр військовим та переселенцям: розповідаємо про благодійну акцію Молодого театру

Як придбати квиток у театр військовим та переселенцям: розповідаємо про благодійну акцію Молодого театру

Максимум півсотні: Павло Лакійчук про ймовірну кількість ракет «Циркон» у РФ

Максимум півсотні: Павло Лакійчук про ймовірну кількість ракет «Циркон» у РФ