Суперечка з професором - абсолютно нормальне явище у Стенфордському університеті, - активістка

Гостя ефіру — голова правління Центру Громадянських Свобод, координаторка Євромайдан SOS Олександра Матвійчук, яка зараз навчається в Стенфордському університеті.

Олександра Матвійчук: Я вперше відчула, що університети на Заході відіграють роль формування суспільної думки, не просто передачі інформації, знань. Це місце синтезу нових проектів, ініціатив. Така атмосфера не може не подобатися.

Анастасія Багаліка: У всіх вас трьох дуже різні програми, тому що троє українців, які поїхали вчитися у Стенфорд за цією програмою, спеціалізуються дуже в різних сферах. Ви вчитеся окремо? Чи є спільні курси?

Олександра Матвійчук: У нас є спільні курси, які ми вибрали разом, тому що багато речей, які задають рамку, потрібні незалежно від того, де ти працюєш — в уряді, в громадському секторі. Ми були вільні вибирати будь-які курси. Я могла взяти навіть музику чи живопис. Я намагалася взяти курси за моїм профілем та ті, які виходять за межі мого профілю.

Дмитро Тузов: Що б ви зараз сказали тим людям, які навчаються в Україні? Можливо, є якась радикальна відмінність між нашим способом навчання і тим, що ви побачили в Стенфордському університеті?

Олександра Матвійчук: Людина, яка хоче вчитися, знайде себе, де б вона не навчалася. Є умови для самонавчання. Треба ними користуватися.

Основне, що мені подобається у навчанні в американській системі, що ти може ставити під сумнів те, що тобі говорить викладач. П’ятикласник може сперечатися з самим Фукуямою. Це нормально. Ти не маєш просто відтворити те, що сказав «його світило професор», як це робиться у нас в системі освіти.

Читайте розмову з правозахисницею Олександрою Матвійчук про обмін полоненими тут. Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.