«Громадське радіо»
Едуард Приступа розповідає про свої творчі плани та новий ритм життя.
При мікрофоні журналісти Олег Білецький та Олексій Бурлаков.
Олег Білецький: Велике зрушення сталося у твоєму приватному житті. Можна казати, що ти вже переборов цю хворобу?
Едуард Приступа: Можна. На сьогоднішній день я приймаю оновлюючі препарати. І протягом 5 років я маю проходити постійне обстеження. Мені пропонували ще оформити інвалідність, щоб отримувати пенсію. А потім сказали, що ти більше побігаєш.
Я вирішив, що я цей час краще витрачу на те, щоб написати нових пісень, зроблю пару благодійних концертів. Це принесе більше користі і мені, й іншим людям.
Олег Білецький: Діля переборов рак.
Едуард Приступа: Так, у мене була друга стадія, яка плавно переходила в третю. Я лікувався в Ізраїлі, де була проведена дуже складна операція з видалення пухлини. Після цього я проходив реабілітацію. Остаточні аналізи підтвердили, що організм повністю вилікувався.
На сьогоднішній день я приймаю деякі гомеопатичні препарати, які схожі за дією на легку хіміотерапію. Десь 15 препаратів на день я приймаю. Піврюкзака — то ліки. В червні я полечу на чергове обстеження.
Олексій Бурлаков: Ви відчували підтримку всієї України?
Едуард Приступа: Відчуваю. Вчора мені надійшла посилочка. Я допомагав онкохворим діткам. Ввечері побачив повідомлення, що одна жіночка робить футболки і збирає похреснику, він теж хворіє на онкологію. Я перерахував гроші, а вона мені прислала футболку. Надсилають трави, збори з Карпат.
Олексій Бурлаков: Давайте про творчість. Коли найближчий концерт?
Едуард Приступа: 2 червня буде сольний концерт в «Caribbean Club». Також буде невеличкий акустичний виступ на «Фестивалі хліба».
Олег Білецький: Пісні, які ти представиш в програмі, були написані до перебування в Ізраїлі?
Едуард Приступа: До, під час і після.
Олег Білецький: Я знаю, що у тебе є літературні ідеї.
Едуард Приступа: Я їх занотовую протягом 10 років. Їх не так багато. Я колись написав фантастичне оповідання про те, як людям почали вживляти в голову чіпи. Я не знайшов, чим завершити це оповідання. За декілька років після цього подумав, що воно вже не актуальне.
Треба швидше рухатися і реалізовувати проекти. Якщо по 10 років буду виношувати, воно так і буде лежати.