Фото: Громадське радіо
У студії Громадського радіо — кандидатка біологічних наук, доцент кафедри фізіології і анатомії КНУ імені Тараса Шевченка Вікторія Кравченко.
Тетяна Трощинська: Чи правда тримісячна традиційна перерва у навчанні сприяє тому, що все, що трималося в голові ще 25-го чи 30-го травня, з неї вилітає до першого вересня?
Вікторія Кравченко: Певна проблема в цьому є, оскільки наш мозок влаштований так, що він підтримує в активному стані ті знання, які регулярно використовуються. Якщо ніяк не підтримувати ці знання і не звертатися до них, то вважається, що достатньо місяця для того, щоб ці знання були частково забуті.
В цьому контексті тривалість наших літніх канікул — це виклик для мозку, навіть спраглого до навчання мозку, як у підлітків і дітей. Тому в більшості країн, якщо ми будемо порівнювати тривалість канікул, то таких довгих, як в пострадянських країнах, напевно, ми не побачимо. В інших країнах розбивка інша, у них така ж кількість канікулів, але вони тривають максимум три тижні чи місяць.
Тетяна Трощинська: І частіше з’являються протягом року?
Вікторія Кравченко: Так. З точки зору гігієни роботи мозку і підтримки його в активному стані це кращий режим для засвоєння знань.
Щоб добре запам’ятати щось, людина не має бути дуже спокійна, розслаблена чи перезбуджена
Тетяна Трощинська: Від чого залежить забування? Чи можна сказати, що якийсь стан сприяє забуванню, а інший — запам’ятовуванню?
Вікторія Кравченко: Мозок запам’ятовує все, що повторюється. Щоб добре запам’ятати щось, людина не має бути дуже спокійна, розслаблена чи перезбуджена. Запам’ятовуванню сприяє емоційне забарвлення — позитивне і негативне.
Ще багато залежить від того, чи виспалися ми. Має відбутися 4 — 5 циклів, це якраз ті 8 годин. Якщо час сну напередодні був зменшений, інформація фіксується гірше.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.