У Хмельницькому вже два роки не збирають коштів з батьків в школах і садках, - мер Олександр Симчишин

Сьогодні рух «Чесно» оголошує про старт кампанії «Чесно. Звіт», згідно з якою міські голови, голови ОДА, обларад і депутати місцевих рад зможуть за новими стандартами звітувати перед своїми виборцям і громадянами.

Поговоримо про це з мером Хмельницького Олександром Симчишиним – він одним з першим погодився звітувати по-новому, та активісткою руху «ЧЕСНО» Вітою Думанською.

Тетяна Трощинська: Віто, розкажіть, це виглядає?

Віта Думанська: Рух «Чесно» поставив собі амбітну ціль змінити стандарти звітування на місцевому рівні. Минулого року ми розпочали формат звітів мерів, цього року ми його продовжуємо і розширюємо.

Ми це робимо, щоб розширити запит громадян на підзвітність місцевої влади, також щоб перевести ракурс з особи посадовців на стратегічний розвиток міста і на роботу команди.

Ми для себе запропонували наступний формат. Обов’язковим є прямий ефір з максимальною кількістю запитань від громадян та експертів. І це не ванільні ефіри, а конструктивна критика і спільне напрацювання якихось шляхів розвитку міста.

Робимо ми це в партнерстві з Суспільним, тому що вони можуть забезпечити прямі ефіри по всій країни, а також це новий незалежний мовник, що для нас є важливо. Крім того, там зараз працюють нові професіонали, з якими ми хочемо співпрацювати.

Тетяна Трощинська: Чи багато міських голів зголосилися брати участь?

Віта Думанська: Міські голови підтягуються. Ми розпочали з Хмельницького, далі залучаємо мера Чернівців, після звітуватиме мер Львова. Після презентації ми розробили спеціальну реєстраційну форму, де мери мають можливість доєднатися.

Ми працюємо не тільки з мерами обласних центрів, а й запрошуємо до звіту мерів малих міст. Для них це особливо цікаво, тому що раніше вони не мали доступу до цього майданчику, і можливості прозвітувати на такому рівні перед своїми виборцями не було. Тому до нас вже приєднався мер Конотопа, та ще декілька мерів малих міст теж зацікавлені в такому форматі.

В Хмельницькому два роки поспіль ми виділяємо на так званий фонд школи 100 гривень на одного учня, і 100 гривень на одну дитину в дитячому садочку. А з 1 січня 2018-го року буде 200 гривень на одну дитину, і це те, що здавали батьки на «фонди» шкіл

Тетяна Трощинська: Пане Олександре, чому вам цікавий цей формат?

Олександр Симчишин: Перший раз я звітував за 100 днів на посаді, далі був звіт за перший рік діяльності, тепер ось звіт за другий рік діяльності.

Мене насамперед привабив формат звіту перед громадою, тому що зазвичай традиційний звіт носить доволі формальний характер. Озвучуєш величезну кількість цифр, ті цифри нікому не цікаві, мало кого хвилює, яку кількість метрів прибудинкової будови ми відремонтували, наприклад.

Тут же звіт живий, максимально відкритий, не знаєш, чого чекати від експертів, від мешканців, які можуть поставити запитання, навіть приховавши своє ім’я. Цей звіт, як на мене, такий собі драйв, і це цікаво.

Тетяна Трощинська: Навесні цього року соціологічна група «Рейтинг» Робила рейтинг корумпованих міст України. Хмельницький і Ужгород посіли перші міста. Причому мешканці міста називають вас борцем з корупцією. Як можуть статися такі парадокси? Чого так?

Олександр Симчишин: Хмельницький  – дуже специфічне місто. І в цьому опитування дуже багато питань було, пов’язаних саме з корупцією. Наприклад, звідки мешканці отримують інформацію про корумпованість посадовців. Хмельничани сказали, що про корупцію вони дізнаються з місцевих ЗМІ. Потім було питання на кшталт, якщо була ба можливість, чи дали б ви хабар, чи не дали, то більшість сказало, що дали б.

Поза тим, хмельничани сказали, що корупція на місцевому рівні значно нижча, ніж на державному. Корупція у  2016-му році різко зменшилася, у порівнянні з 2016-мц роком. Але було б дуже цікаво, якби корумпованість в місті розбивалася б за різними органами влади. Бо людина відповідала, не знаючи, про який орган йдеться, вона всіх збивала в кучу.

Ми зробили повністю безкоштовні травмпункти в наших комунальних медичних установах, вони тепер забезпечуються за рахунок бюджету. Також в нас безкоштовне перебування в реанімації, і в дитячій, і в дорослій

Василь Шандро: Але те, що виникне ельдорадо в окремо взятій установі – це ілюзія, що міська рада працює добре, а щоб потрапити на прийом до лікаря, потрібно занести якісь гроші.

Олександр Симчишин: Плюс є побутова корупція.

Василь Шандро: Міська рада на це може впливати? І на що може взагалі?

Олександр Симчишин: Ми почали трохи впливати. Ми розуміємо, що простою забороною ми нічого не досягнемо, бо це популістично, коли ти видаєш розпорядження міського голови, що, наприклад, ми припиняємо збирати кошти з батьків чи в нас безкоштовна медицина. Це міф, і ми просто самі б себе обманювали. Ми зрозуміли – щоб забороняти збирати, ми не повинні забороняти здавати, бо є частина благодійників, які то роблять і в них є така можливість, то нехай допомагають навчальному закладу. Плюс ми заборонили збирати гроші педагогічним працівникам. А на школи ми виділили додаткові гроші. В Хмельницькому два роки поспіль ми виділяємо на так званий фонд школи 100 гривень на одного учня, і 100 гривень на одну дитину в дитячому садочку. А з 1 січня 2018-го року буде 200 гривень на одну дитину, і це те, що здавали батьки на «фонди» шкіл. Тобто в нас немає оцих добровільно-примусових поборів ні в садочках, ні в школах. Ми зняли питання, коли вихователька говорить, що в неї ручка на дверях зламалася, і це мають відремонтувати батьки. Ми їй тепер даємо можливість це зробити, не чіпаючи батьків.

І це дуже мінімізує навантаження на батьківську кишеню, додає прозорості, тому що батьківські кошти – це готівка, а там, де готівка, там завжди темно. Коли ж йде безготівковий рахунок, це набагато легше контролюється.

Схожі речі ми запровадили і в медицині. Ми зробили повністю безкоштовні травмпункти в наших комунальних медичних установах, вони тепер забезпечуються за рахунок бюджету. Також в нас безкоштовне перебування в реанімації, і в дитячій, і в дорослій. Також в нас працює програма, яка називається «Ліки на тумбочку». Коли людина потрапляє в лікарню, вона знає, що її гарантовано на 316 грн. забезпечують найнеобхіднішими ліками, щоб вона одразу не бігла до аптеки. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.