Гостя ефіру — академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, донька відомого педагога Василя Сухомлинського Ольга Сухомлинська.
Ольга Сухомлинська: Міністерство, яке взяло на себе функції кардинальної зміни і реформи, має звернути увагу передусім на підготовку вчителів. У нас вимагають уявлення про дитину в кращому раз середини 70-х років XX століття, а не початку XXI століття.
Тетяна Трощинська: Як правильно уявляти дитину?
Ольга Сухомлинська: Я думаю, що треба звернутися до психологів і показати, чи є фізіологічні, розумові зсуви і зміни порівняно з канонічним образом дитини, який постає в педагогічній психології. Кожна дитина – це особистість.
Василь Шандро: Що таке «українська педагогічна школа»?
Ольга Сухомлинська: Ми розрізняємо різні педагогіки і різні підходи. Дошкілля – це одне, початкова школа – це інше. Мені здається, що у нас є досить сильна початкова освіта, початкова ланка, до якої за Радянського Союзу не втручалася Москва. У загальній середній освіті всі підручники, навчальна література десантувалися з Москви.
Будь-які новації я завжди порівнюю з Сухомлинським. Чи валідні зараз його ідеї? Нині дошкільні заклади великою мірою застосовують педагогіку Сухомлинського.
Зараз система в Китаї багато в чому працює за системою Сухомлинського. В деяких педінститутах складають іспит за книжкою «100 порад учителеві».
Василь Шандро: 29 серпня у книгарні «Є» на Хрещатику, 46 відбудеться презентація збірки Василя Сухомлинського «Вогнегривий коник».
Ольга Сухомлинська: Оповідання, казки, легенди, притчі. Якщо ми розпочали розмову зі спадку Сухомлинського, чи застарів він, то за період незалежності художня спадщина Сухомлинського є найбільш затребуваним напрямком його творчості. За ці 26 років вийшло багато збірочок казок, оповідань Сухомлинського під різними назвами. Це мене дуже тішить. Я знаю, наскільки багато уваги мій батько приділяв цьому напрямку.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
0