У МЕРТ пояснили, чому ціни на продукти не зростатимуть після скасування держрегулювання

Чому скасування держрегулювання цін на продукти не матиме негативного впливу на гаманці споживачів?

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Дмитро Тузов

Гостi

Дмитро Романович

У МЕРТ пояснили, чому ціни на продукти не зростатимуть після скасування держрегулювання
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/07/hr_rankova-hvylya-17-07-04_romanovych.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/07/hr_rankova-hvylya-17-07-04_romanovych.mp3
У МЕРТ пояснили, чому ціни на продукти не зростатимуть після скасування держрегулювання
0:00
/
0:00

У студії Громадскького радіо Дмитро Романович, радник Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Анастасія Багаліка: В Україні тепер не регулюватимуть ціни на продукти. Розкажіть як це все відбувалося в юридичній площині?

Дмитро Романович: Загалом цій ініціативі років 15, її намагалися вже скасувати в той чи інший спосіб, але ніколи це не доходило до кінця, на моїй пам’яті – це вже п’яте намагання її скасувати, яке завершилось успішно. Чого воно не доходило? Бо гречка і хліб – досить політичні питання в нашій країні, тому було знайдено таке «Соломонове рішення» – на практиці випробувати цю відміну, незалежно від того, що 10 років статистичних спостережень говорили про те, що ціни на продукти, які регулюються – зростають на 20% швидше ніж на ті, які не регулюються. Там цілий комплекс факторів. Перш за все – тому що це дестимулює виробників виробляти саме такі продукти, бо якщо є вибір: робити хліб звичайний або простої рецептури – простої рецептури регулюється, і ти не можеш там нічого заробити, а звичайний хліб не регулюється. У цьому випадку немає виробництва, а попит є і ціна зростає. Це було відомо, але вирішили спробувати на практиці, і результатом цього пілотного проекту, який був започаткований в жовтні минулого року, стало те, що ціни на продукти порівняно з минулим роком зростали менше навіть при вищій загальній інфляції. Тобто ніяк це регулювання не впливало на ринок, нічого не стримувало, по окремих позиціях дійсно було зростання, але воно було з об’єктивних причин, воно б було що з регулюванням, що без регулювання – це молочні продукти зростали, бо сезонний дефіцит молока взимку і високі експортні ціни, які додатково стимулювали зростання ціни, і ціни на яйця, які зростали після дуже великого падіння, після заборони експорту нашої продукції. Все показало, що це регулювання не працювало, як ми і вважали, це дало підстави для відміни цього вже з першого липня.

Анастасія Багаліка: До нас приходив директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко, і розповідав, що після такої постанови ціни восени збільшаться на 30-50%. Ця новина збирає шалені перегляди і всі їй вірять, чому?

Дмитро Романович: Вона відволікає увагу. Мені б хотілося почути чому він так вважає. Вчора я спілкувався з тими ж виробниками борошна, і вони прогнозують, що загалом ціни на зерно, наприклад, як одна з базових складових для борошна, яке регулювалось, для хліба, яке регулювалось, для макаронних виробів – ці ціни на зерно будуть нижчі ніж зараз, і немає ніяких підстав для зростання ціни.

Дмитро Тузов: Існували дешеві сорти хліба – соціальні. Зараз підвищиться на них ціна?

Дмитро Романович: Ні, бо регулювання ніяк не впливало на цю ціну.

Дмитро Тузов: А якість не погіршиться?

Дмитро Романович: Навпаки, бо коли було це регулювання – це був стимул для виробників гратися якістю, виходити з-під регулювання, додаючи щось замість того, що треба. Це по-перше, а по-друге, у нас завжди по хлібу була дуже велика конкуренція. Якщо пенсіонери не можуть собі купувати дорогий хліб, то виробникам цікаво продавати недорогий хліб в маленьких упаковках, люди без хліба не залишаться.

Дмитро Тузов: Не відбудеться номінального подорожчання, але, можливо, не буде таких дешевих сортів, коли зникне державне регулювання?

Дмитро Романович: Ніякого квотування не було. Якщо воно й було, то на якихось домовленостях конкретних мерів з конкретними виробниками. Зараз вони так само можуть домовлятися – нічого не змінилося, але не було ніякого легального інструменту заставити виробників виробляти те, що їм невигідно. Є приклад Києва, де є соціальна мережа «Київхліб», де вони продаються, там така угода: ми вам даємо площадку, де ви продаєте, де ви поставляєте певну кількість дешевого, а все решту – можете заповнити полиці іншим. Ця домовленість працює, бо «Київхліб» дає їм сервіс. Якщо цього не буде – не буде цієї мережі. Так само може бути в інших регіонах, можуть бути якісь інші домовленості, нічого не заважає це робити.

Анастасія Багаліка: Чи не боїться уряд такої лавини коментарів, де будуть звинувачувати уряд у тому, що відбувається пенсіонероцид?

Дмитро Романович: По-перше, рішення виважено, є усі аргументи, є усі розрахунки, воно обґрунтоване. По-друге, завжди буде критика, по-третє, в планах є розробити концепції як нормально впливати на ціни – або через попит/пропозицію, чи робити продуктову субсидію – як це робиться в окремих країнах, чи вплив на виробника. Є спроби напрацювати ті механізми дії на ціни, які працюють.

Дмитро Тузов: Чи бачите ви потребу робити такі продуктові субсидії?

Дмитро Романович: Це питання буде вивчатися. Я не бачу потреби в конкретних продуктових субсидіях, краще монетизувати пільги – люди отримують пільги на користування транспортом, а багато з них не користується. Зараз відбувається програма з підвищення пенсій, програма по доступних ліках – це дає можливість використовувати цю різницю, яка залишається внаслідок цих програм, на інші потреби, наприклад – продукти харчування.

Анастасія Багаліка: А якщо все ж таки буде певне підвищення, як уряд буде реагувати на це, адже звинувачення будуть лунати?

Дмитро Романович: Зараз напрацьовуються робочі механізми впливу на цінову стабільність. Реально держава може впливати на ці ціни або через попит, або через пропозицію. Попит – це більше грошей, які є у людей. Через пропозицію – якщо є дефіцит цукру, то у держави, наприклад, є якийсь запас цього цукру, і ціни зростають, а вона ці ціни збиває з держрезерву. Потім, коли ціни падають, вона закуповує і має якийсь резерв, щоб використати його пізніше. Через якийсь період ми вийдемо на це рішення, воно буде запропоновано.

За підтримки: