Громадське радіо
Анастасія Багаліка: Всесвітня організація охорони культурної спадщини ЮНЕСКО відмовила Росії у визнанні заповідника «Херсонес Таврійський» російським об`єктом. На що сподівалася Російська федерація?
Тимур Бобровський: Я думаю, що РФ шукає будь-який привід легітимізувати свою присутність в Криму.
Ірина Славінська: А визнання ЮНЕСКО — це достатня легітимізація?
Тимур Бобровський: ЮНЕСКО — міжурядова організації, її визнання тягне за собою дипломатичні наслідки. Не випадково це відбулося в лютому, адже саме в лютому країни мають подавати звіти про стан пам’яток. Звіт Росії не був прийнятий саме з цього приводу — через включення кримського заповідника. В ЮНЕСКО запропонували рішення цієї проблеми — заповідник «Херсонес Таврійський» може звітувати безпосередньо перед міжнародною інституцією. Позиція України в цьому питанні є абсолютно незрозумілою. В цьому списку, крім Херсонесу, є ряд інших пам`яток. Україна жодним чином не відстоює свою культурну спадщину в Криму на міжнародному рівні. Це є абсолютно неприйнятним. Я так розумію, що це — позиція нашого міністерства культури: аби нічого не робити, щось не«розгойдувати». Я не знаю, який у них мотив.
Анастасія Багаліка:В лютому в Крим доїхала місія Ради Європи аби відстежувати ситуацію з правами людини на окупованому півострові. А стан пам`яток, я так розумію, не відстежує ніхто?
Тимур Бобровський: Так. Що б мала зробити в даному випадку Україна? Україна б мала звернутися до ЮНЕСКО аби внести заповідник «Херсонес Таврійський» до списку пам`яток Світової спадщини, які перебувають під загрозою. Є прекрасний приклад пам`ятки «Баміан» в Афганістані, яку руйнували таліби. Саме втручання ЮНЕСКО припинило це руйнування, і навіть ті таліби дослухалися до ЮНЕСКО, і сьогодні там відбуваються реставраційні роботи. Якби Україна зробила таке подання, то до Криму поїхали б моніторингові місіі ЮНЕСКО, які б відслідковували стан таких об`єктів.
Ірина Славінська: Які важелі впливу має ЮНЕСКО?
Тимур Бобровський: Справа в тому, що Росія представлена в списку Світової спадщини дуже великою кількістю пам`яток, близько двох десятків. В тому числі — Московський Кремль. І зараз дуже гостро стоїть питання, що «Кремль» може опинитися в списку «під загрозою», оскільки неподалік плануються будівництва. І створення моніторингової місіі ЮНЕСКО в Криму було б ще однією формою тиску на Росію.
Анастасія Багаліка: А чи знаєте ви, що відбувається в заповіднику «Херсонес Таврійський»?
Тимур Бобровський: 2015 рік був дуже складним роком для «Херсонеса»: двічі були намагання повністю змінити напрямок цього заповідника. Його хотіли перепрофілювати в історико-патріотичний заклад. На території Городища розташовується Володимирський собор. Саме на території Херсонеса приймав християнство князь Володимир. І цю карту російська православна церква розігрує по повній програмі. Але це наслідок нашої європейської вільної думки в Україні. Напевно, частина колективу працівників заповідника — за Росію. Але в них живе дух свободи, вони двічі створювали міні-херсонеський майдан, і двічі відбивали ці атаки.
Ірина Славінська: Йдеться про низовий опір самопроголошеним кримським властям?
Тимур Бобровський: Так. І не тільки властям, а й рішенням міністерства культури Росії. Звичайно, була велика підтримка міжнародної спільноти, була велика кількість запитів, в тому числі, від громадських організацій України. Але жодним чином міністерство культури України не приймало участі в підтримці колективу«Херсонеса Таврійського».
Анастасія Багаліка: А що ще могло б робити міністерство культури України?
Тимур Бобровський: На всіх рівнях різних міжнародних організацій піднімати питання стосовно культурної спадщини, музеїв, природних об`єктів в Криму. Протягом 2010 року я був представником у консультативній раді з питань культурної спадщини у Раді Європи. Це настільки дієвий механізм, що питання обговорюються на рівні міністрів культури. А за останні два роки я не чув, щоб Україна взагалі піднімала свої питання на цій консультативній раді.
Анастасія Багаліка: А чи правда, що в ЮНЕСКО існує російське лобі? І в чому це виражається?
Тимур Бобровський: Так, звичайно. Росія має великий вплив на ЮНЕСКО, але він не завжди спрацьовує, як, наприклад, в «Херсонесі Таврійському». Херсонес вийшов з управління України, і це вже є приводом, щоб просити ЮНЕСКО надіслати туди моніторингову місію, оскільки Україна не може моніторити ситуацію сама. Але міністерство культури України не робить цього.
Анастасія Багаліка: В соцмережах є багато інформації, що Росія вивозить з Криму різні пам`ятки. Що ви знаєте про це?
Тимур Бобровський: Там, як і раніше, працюють«чорні археологи», і те, що вони накопують опиняється на ринках в Росії. Але існують питання етичного характеру. Феодосійська картинна галерея, наприклад, везе виставку у Петербург і Москву, не погоджуючи це з Україною. Будь-яке переміщення частини музейного фонду України має бути узгоджено з міністерством культури України. Але ніхто цього не робить.