Говоримо також і про нещодавну смерть Нобелівського лауреата та президента китайського ПЕН-центру Лю Сяобо у лікарні (куди його доправили після тривалого ув’язнення), що збіглася в один день із днем народження Олега Сенцова.
Ірина Славінська: Варто сказати на початку про президента китайського ПЕН-центру Лю Сяобо, лауреата Нобелівської премії 2010 року. Вчора стало відомо, що він помер внаслідок раку печінки і були офіційні відозви ПЕН-клубу щодо жалоби і співчуття через цю новину.
Микола Рябчук: Ми висловлюємо своє співчуття. І також звертаємо увагу на те, що його, на превеликий жаль, не звільнили, попри важку невиліковну хворобу. Хоча були клопотання не лише ПЕН-клубу а й багатьох інших організацій, відомих політиків.
Особливо драматично, що ця звістка про смерть збіглася із днем народження Олега Сенцова. Ми маємо парадоксальний збіг — синергія двох різних тоталітарних режимів. Один із них знищує письменників у в’язницях, другий — ув’язнює їх. І доля залишається непередбачуваною. Двадцять (хоча вже менше) років чекати на Олега Сенцова, але що буде далі — не знаємо. Глухота цих режимів дуже прикро вражає
Ірина Славінська: До речі Лю Сяобо та Олег Сенцов мають одну спільну нагороду: світові ПЕН-клуби щорічно вручають нагороду за свободу писання, цього року її отримав Олег Сенцов, а Лю Сяобо — 2009 року.
Микола Рябчук: Іноді такі символічні речі допомагають. І деякі режими у окремих випадках прислухаються до закликів, пом’якшуючи ув’язнення. На жаль, не завжди. Але це не означає, що не треба клопотатися. Можливо, якби були жорсткіші санкції щодо всіх цих режимів з боку міжнародної спільноти, вони були б поступливіші.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.