На зв’язку зі студією — генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.
Володимир Паніотто: Весь час спостережень ми бачимо, що українці ставляться до Росії краще, ніж росіяни до України. Раніше була дуже велика різниця. Під час грузинської війни 90% українців ставилися позитивно до Росії в той час, як в Росії тільки 30%, навіть 29%, росіян позитивно ставилися до України. Після анексії Криму відбулося різке падіння позитивного ставлення до Росії. Тільки 30% позитивно ставилися до України, але в Росії позитивне ставлення до України стало ще меншим. Зараз різниця така, що в Україні приблизно 40% ставиться позитивно до Росії, а в Росії приблизно 30%.
Вікторія Єрмолаєва: Мабуть, треба відзначити рівень пропаганди в Росії щодо українців. На вашу думку, це відображається на результатах опитувань?
Володимир Паніотто: Ми це обговорювали з фахівцями Левада-Центру ще до війни, коли ми отримали перші результати (2008 — 2009). Тоді ми вирішили, що це пов’язано дійсно з пропагандою, тому що пропаганда починалася ще до початку війни. 30% позитивного ставлення у 2009 році ми більше нічим не могли пояснити.
Частина політиків тоді стала на сторону Грузії, частина ЗМІ — на сторону Росії, тому українці не змінили свого позитивного ставлення. Різні ЗМІ реагували по-різному. У Росії вони керуються з одного центру, тому у ЗМІ була більш одностайна позиція. Це мало великий вплив на громадську думку. Щонайменше так мені пояснювали фахівці з Левада-Центру.
Анастасія Багаліка: У свіжому дослідженні Левада-Центру на першому місці для росіян ворогами названі США. Ми за ці роки спостерігали, як рівень ворожого ставлення до США зростає і падає. На якому рівні він зараз?
У травні 2016 року позитивне ставлення до росіян в Україні було 67%, а до керівництва Росії — тільки 7%
Володимир Паніотто: Росії важливо було мати зовнішніх ворогів. На мій погляд, суттєва проблема в тому, що за 7 років до 2013 року рівень підтримки Путіна упав на 20%. Тому треба було щось робити з точки зору керівництва. Зовнішній ворог для цього є дуже зручним. Після Криму цей рейтинг підтримки Путіна і керівництва Росії підскочив і є стабільним. Україна чи США як зовнішній ворог є для російського керівництва зручним способом підвищення позитивного ставлення до керівництва.
Вікторія Єрмолаєва: Київський міжнародний інститут соціології також наводив інформацію про те, що ставлення українців до Росії суттєво залежить від регіону. Згідно з дослідженням, на заході позитивно ставиться до Росії 31% опитуваних, в центрі — 31%, на півдні — 45%, на сході — 54%. Чи змінюються ці цифри з 2014 року і на півдні, і на сході України?
Володимир Паніотто: Звичайно, вони зменшуються. До 2013 року навіть на заході позитивне ставлення складало 70%, на сході було 90 — 95% позитивного ставлення. Те, що воно впало з 90% до 45% або 54% є великим падінням.
Іноді ми питаємо окремо про ставлення до росіян і до керівництва Росії, тоді різниця дуже велика. Останній раз ми ставили таке питання у травні 2016 року, тоді позитивне ставлення до росіян в Україні було 67%, а до керівництва Росії — тільки 7%. Ставлення до Росії близьке до середнього арифметичного ставлення до росіян і до керівництва Росії.
Анастасія Багаліка: Ми вже пройшли точку найбільшого падіння у ставленні до росіян?
Володимир Паніотто: Найбільш низький рівень падіння був наприкінці 2014 — на початку 2015 року на стадії активних бойових дій. Було 30% позитивного ставлення до Росії. Потім відсоток підвищився. Останні два роки він стабільний — близько 40%. Можливо, частково це пов’язано з тим, що у ЗМІ під час активних дій були повідомлення про те, що в одному, в іншому місті затриманий громадянин Росії. Зараз про присутність Росії кажуть, але не так часто, як під час активних бойових дій.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.