Громадське Радіо
Говоримо з політологом Олегом Саакяном.
Наталя Соколенко: Вчора генсек ООН оголосив Олімпійське перемир’я. Це давня традиція, під час Олімпіади усі протиборчі сторони припиняють військові дії. Але прес-центр АТО повідомляє, що окупаційні війська за минулу добу 44 рази відкривали вогонь по позиціях підрозділів сил АТО. Що ви думаєте про те, що Росія не дослухається ні до кого?
Олег Саакян: Це не перший випадок. Росії властиво порушувати будь-які міжнародні норми. Як юридичні, так і моральні. Традиція припинення вогню під час Олімпіади пішла з Давньої Греції, де війни між полісами були звичайною практикою. На Олімпійських іграх вони зупинялися.
Під час Олімпіади у 2008 році розпочалася агресія проти Грузії, якщо згадати анексію Криму, то усе почалася після Олімпіади в Сочі. Приблизно такими ж замашками був відомий Гітлер. Паралелі напрошуються самі собою.
Наталя Соколенко: Що робити у такому випадку, чи не час змінювати тактику та шукати новий сценарій розв’язання ситуації на сході України?
Олег Саакян: Щоб змінювати стратегію, потрібно мати її. Є певна тактика, але на сьогодні я не можу сказати про наявність стратегії.
Дмитро Тузов: Коли є зовнішня оболонка, що у Мінську про щось домовляються, це трохи заспокоює світ. А на сьогодні на донецькому напрямі зафіксовано 16 випадків ведення вогню з боку бойовиків, про що повідомляє штаб АТО.
Олег Саакян: Всім зрозуміло, що Росія виступає проти того ладу, який створився у світі, який був усталений після Другої світової війни та розпаду Радянського союзу. Це певний наступ на ті цінності і систему, яка була сформована.
Мінські домовленості дійсно створюють ілюзію домовленостей і припинення вогню. Я б це більше назвав виправданням: для всіх сторін і для Західного світу передусім, щоб не діяти в рамках Будапештського меморандуму або в інших форматах. На початку цього місяця ми могли побачити зі ЗМІ народження нового формату — «Великої п’ятірки» (додалися Італія і США).
Наталя Соколенко: Що можна очікувати від цього формату?
Олег Саакян: Поки незрозуміло, чи це формат по підсиленню України, чи формат по схилянню України до виконання Мінських домовленостей. Поки існує ці два напрямки. Незрозуміло, куди це приведе, коли сформується у формат (і чи сформується). Потрібно розуміти, що з самого початку ми задали Мінську неправильні рамки та акценти. Це інструмент, щоб проводити обмін полоненими. Він є дієвим у цьому.
Дмитро Тузов: І останнім часом він сильно буксує.
Олег Саакян: Тут є політична складова. Це перемовний процес. Він не може постійно бути «по накатаній», ресурс для шантажу у так званих республік і Росії може закінчитися. Вони чудово розуміють, що полонені і є тим ресурсом, яким вони можуть шантажувати.
Ще Мінськ може використовуватися для перемовин стосовно припинення вогню на певних ділянках на певний час. З іншого боку, він не має ні інструменту, ні платформи для вироблення бачення, засобів, щоб говорити про встановлення миру, деокупацію та реінтеграцію.
Дмитро Тузов: Всі міжнародні організації говорять, що Мінські домовленості порушує сторона бойовиків, яку підтримує Росія. То про яке схиляння до цих домовленостей України тоді може йти мова?
Олег Саакян: У Росії є доволі розгалужена мережа лобістів, які формують інформаційний простір цих країн. Якщо навіть ми підхопили фразу про «сепаратистів» та говоримо про «сепаратизм», то у тій самій Франції експерт думатиме, що це сепаратизм — тому будемо діяти як з басками, Північною Ірландією.
Але ж ми розуміємо, що у нас не було сепаратизму. Вони говорять, що Росія використовує фактор сепаратизму. Не у більшості є розуміння, що гібридна війна — передусім війна всім можливим спектром , щоб проводити імітацію або підбурювати громадянську війну чи протест.
Дмитро Тузов: На прес-конференції Трамп заявив, що розгляне питання стосовно визнання анексованого Криму Російською Федерацію у випадку перемоги. Як до цього ставитись в Україні?
Олег Саакян: Ми повинні розуміти, що є внутрішньоамериканська електоральна боротьба, в цьому випадку створюється «трешовий» імідж для Трампа. Наприклад, расистська американська мрія, де біла людина, яка зробила себе, з гарною дружиною. Створюється образ, щоб мобілізувати електорат. Я би особливо не звертав увагу на передвиборчі слогани.
Дмитро Тузов: Але якщо не буде відповіді, це означає, що можна і далі таким гратися.
Олег Саакян: Повинна реагувати офіційна Україна. Через МЗС, через українську діаспору, але в українському просторі є теми, на які потрібно звертати більше уваги.
Наталя Соколенко: Чи є зараз якийсь немосковський суб’єкт, з яким можна говорити на окупованій території?
Олег Саакян: Нема неконтрольованого Росію суб’єкту. І не може бути в окупації. Але є низинні зв’язки між людьми, які виїхали, між знайомими, друзями, родинами, які живуть на підконтрольній і непідконтрольній Україні території. Саме через них ми можемо формувати власну присутність, хоча б опосередковану. Це у свій час дасть плоди.