Керівник проекту Олександр Щелоков розповідає про особливості порталу та старт проекту з розслідувань зловживань.
Ірина Славінська: Що таке «Є-дата»?
Олександр Щелоков: Е- data — електронні дані про публічні фінанси України. «Є-дата» — для привернення українського клієнта.
Євген Павлюковський: Це проект, що моніторить трансакції держустанов. За його допомогою можна прослідковувати прозорість цих установ. Чи є вже певні успіхи?
Олександр Щелоков: Проект є революційним, навіть в Європі не прослідковують щоденні трансакції держструктур. Щодня ми отримуємо від Держказначейства всі платіжки за минулий день. З 15 вересня минулого року ми маємо найбільшу базу публічних фінансів — 30 мільйонів транзакцій, 8 мільйонів договорів. Ви можете знайти угоди, що куплено і за якою ціною. На жаль, це лише 45% структур, які мають зареєструватись на порталі. Проблемою є те, що не всі розпорядники мають облікову систему або якісне інтернет-покриття. Але це гарний показник, тим більше, що на створення порталу в нас було не так багато часу.
Ірина Славінська: Що на порталі може дізнатись звичайний інтернет-користувач?
Олександр Щелоков: «Є-дата» — це база, транзакції ми робили у вигляді платіжок, щоб людина могла в цьому легко розібратись. Більше 55 судових справ вже відкрито на основі розслідувань по даним з «Є-дата. Це дієвий інструмент контролю влади на регіональному і державному рівнях. На жаль, поки судових рішень немає. Ми працюємо над тим, щоб внести зміни до закону, який наразі посилається на адміністративні правопорушення, а це інша нормативна база.
Ірина Славінська: Розкажіть про історію цього проекту.
Олександр Щелоков: Активісти з ЦПСА вирішили запустити цю базу, у них на це пішло три роки. Три місяці пішло на розробку сайту, і лише три дні знадобилось журналістам, щоб зробити перше розслідування на основі цих даних.
Ірина Славінська: Чи були у вас подібні проблеми, як під час запуску е-декларування?
Олександр Щелоков: Найважче було — відкритись і бути дієвими. Ми в мінфіні — радники на громадських засадах, тому маємо більше простору для дій. У нас залишалось 4 години до відкриття, а ми не знали, чи відкриємось. Оксана Макарова з мінфіну допомогла зібрати команду і це зробити.
Основна проблема — нормативна база. Ми керуємось ГОСТами 1977 року, система повільна, узгодження повільне. Тому проект формувався як волонтерський, отримав фінансування від міжнародних донорів.
Ми підготували повний пакет документів, маємо підписати договір з мінфіном. В бюджет на наступний рік закладено гроші, тому сподіваємось і на таке фінансування.
Ірина Славінська: Як вдалось змусити держінституції надавати інформацію про транзакції? Там часто бувають старомодні методи обрахунку.
Олександр Щелоков: Завдяки бухгалтерам на порталі з’являються дані. Якщо немає комп’ютера — вони з дому принесуть, немає інтернету — принесуть мобільний. Проблема в тому, що держава видала закон, але не відвела час на тестовий режим порталу, не забезпечила їх інтернетом, обліковими системами. Люди мають вручну вносити дані в казначейство, на «Є-дата», на «Prozorro». Це додаткова робота, але не зарплата.
Євген Павлюковський: У вас на порталі стартує новий проект із розслідувань зловживань. Розкажіть про нього.
Олександр Щелоков: Важливо, що є база, але ще потрібніші сервіси для роботи з нею. Ми проводимо другий конкурс, в рамках якого люди мають написати журналістське розслідування на основі даних з порталу. Можуть брати учать і звичайні активісти — там дві номінації. Умова — розмістити результати розслідування в соцмережі або у медіа, а також надіслати лінк на сторінку у фейсбуці. Також запрацює портал e-data.club, де вже завтра теж можна буде розмістити результати розслідування.
Євген Павлюковський: Як змусити суб’єкт господарювання зареєструватись на порталі?
Олександр Щелоков: Санкції наразі мінімальні. Можна направити лист на того, хто не зареєструвався — на керівника, який несе відповідальність по закону, головному розпоряднику — це суб’єкт. Або до Уповноваженого з прав людини. По примусовій реєстрації ми розпочинаємо першу справу наприкінці серпня і спробуємо її висвітлити так, щоб надалі інші знали, в якому напрямку рухатись.