В азійсько-тихоокеанському регіоні зараз вирішується доля світу, — Ярошенко

Говоримо про те, що Міністерство оборони РФ проводить переозброєння своїх військ на Курильських островах, в рамках якого на спірних територіях будуть розміщені новітні ракетні комплекси «Бал» і «Бастіон», а також безпілотні літальні апарати нового покоління. Ситуацію коментує гість студії експерт Міжнародного Центру Перспективних Досліджень Євген Ярошенко. 

Євген Павлюковський: З чим пов’язане нарощування військової потуги Росією на островах Курильської групи? Чи справді ми в недалекій перспективі можемо отримати наступний, після анексії Криму, серйозний територіальний конфлікт?

Євген Ярошенко: Японсько-російський територіальний конфлікт не єдиний в Східній Азії. Сьогодні цей спір між Москвою і Токіо не є дуже небезпечним в силу низки причин. Японія зі США перебувають в оборонному союзі, будь-яка агресія зі сторони Росії підпадатиме під дію цього альянсу. США має на території Японії свої військові бази. Але цікаво те, що ці гарантії безпеки не поширюються на 4 південні Курильські острови. Ці претензії визнаються лише з японського боку і відкидаються рештою держав світу.  

Євген Павлюковський: США справді виступає гарантом територіальної цілісності Японії. Але також США були підписантами Будапештського меморандуму, який гарантував територіальну цілісність України. Але російська агресія все одно відбулася і дій зі сторони підписантів меморандуму не було. Чи може така ситуація повторитися?

Євген Ярошенко: Американсько-японські стосунки мають дещо інший характер. Будапештський меморандум містив не стільки гарантії, скільки запевнення в тому, що США, Британія та Росія будуть проводити консультації у випадку загрози територіальної цілісності України. Немає механізму, який би змушував держави-підписанти вживати якісь дії. А американсько-японський договір — це фактично НАТО, але всього з двома учасниками. На території Японії дуже багато американських військових баз. 

Євген Павлюковський: Тобто Росія не наважиться піти на подібне загострення?

Євген Ярошенко: Так. Це також стримує і Японію від реваншизму. 

Вікторія Єрмолаєва: Крим теж, за задумом Росії, має стати потужною військовою базою. Чого Росія хоче досягти такими кроками?

Євген Ярошенко: Східна Азія зараз активно мілітаризується. Держави прагнуть підкріпити свої претензії шляхом розміщення військового контингенту. Але мотиви Росії тут досить специфічні. Я нагадаю, що Японія, як і всі країни Великої сімки, запровадила проти Росії санкції. Таким чином Японія хоче схилити Росію до вирішення територіальної суперечки.

Євген Павлюковський: Між Японією і Росією досі, з часу закінчення Другої світової війни, не підписаний мирний договір. Як це трактується в світовій дипломатії і чи відображається у військових доктринах цих країн? 

Євген Ярошенко: І це, і невирішене територіальне питання гальмує розвиток відносин між цими двома країнами. Ще до анексії Криму Путін і японський прем’єр обговорювали можливість прокладення газопроводу через Сахалін, де виявили газові родовища. 

Євген Павлюковський: Тобто дії Росії на Курильських островах можуть бути пов’язані з бажанням вплинути на Японію і домовитися з нею про зменшення санкційного тиску?

Євген Ярошенко: Тут немає прямої погрози, але Росія своїми діями прагне розхитати американсько-японський альянс. 

Євген Павлюковський: Наскільки болюче по Росії б’ють японські санкції? Чи можна їх порівняти з європейськими за ефективністю?

Євген Ярошенко: Головний торговельний партнер Росії — Євросоюз. На Японію припадає не дуже велика частка торгівлі. Але сторони намагаються якось розвивати енергетичне партнерство. 

Євген Павлюковський: Якщо припустити, що загострення ситуації довкола Курильських островів відбудеться, хто ще може бути втягнений в цей конфлікт?

Євген Ярошенко:  В азійсько-тихоокеанському регіоні сьогодні вирішується доля світу. Там знаходяться основні полюси протистояння. Основні полюси зіткнення якраз перебувають в басейні Тихого океану. Росію дратує той факт, що Японія є сателітом США. А Японія прагне, щоб відносини Росії і Китаю не були дуже тісними. 

Євген Павлюковський: Прагнення Росія здаватися супердержавою, якою вона, звісно, не є, через низький соціальний та економічний розвиток, можуть підштовхнути її на більш рішучі кроки у територіальній суперечці з Японією?

Євген Ярошенко: Щоб отримати статус супердержави, треба спочатку здобути статус регіональної держави. Його Росія намагається здобути своїми агресивними діями по відношенню до України, Грузії, провокуванням конфлікту між Вірменією і Азербайджаном. Ще однією площиною задоволення російських амбіцій стала Сирія. 

Щодо ситуації з Китаєм та Японією, то тут Росія дуже поступається силою іншим державами Азійського регіону. Фактично весь російський тихоокеанський флот у 90-ті роки заіржавів і був порізаний на брухт. Але в Росії існує певний дисбаланс між європейським і азійським напрямками торгівлі. 

Євген Павлюковський: На Ялтинській конференції після Другої світової війни відбувався активний перерозподіл сфер впливу. Перед цим була вимога СРСР, який погоджувався розпочати війну проти Японії саме за умов повернення йому Сахаліну та островів Курильської групи. Чи не пов’язане небажання США та інших держав підтримувати територіальні претензії Японії щодо Росія саме з через це питання? 

Євген Ярошенко: Так, тут ви абсолютно праві. Потсдамська конференція легітимізувала всі ці рішення. Довгий час значення Курильських островів недооцінювалося. Росія зрозуміла їх значення лише тоді, коли почала прагнути отримати порти, які не замерзають. 

Вікторія Єрмолаєва: Як ви оцінюєте вірогідність війни між Росією і Японією в найближчі роки?

Євген Ярошенко: Я думаю, що така вірогідність мала. Існуюча модель безпеки поки що стримує обидві держави від активних військових дій. Росія тут поводить себе так само, як і з країнами Балтики. Вона провокує ці країни постійним порушенням повітряного простору своїми військовими літаками і намагається таким чином схилити їх на свій бік. 

Для того, щоб інцидентів навколо цієї ситуації не відбувалося, всі держави регіону мають виробити спільний кодекс поведінки. В гіршому випадку, будь-яка іскра на основі історичних суперечностей може мати непередбачувані наслідки.