Ця пам’ятка належить до пам’яток ЮНЕСКО. Про виявлені проблеми нещодавно заявила депутатка Київради Тетяна Меліхова а посиланням на активістів-геологів, які проводять там роботи.
Про загрозу зникнення пам’ятки говоримо з істориком-археологом, науковцем, представником громадської ради ICOMOS при ЮНЕСКО Тимуром Бобровським.
Євген Павлюковський: Чи поділяєте ви думку громадських активістів щодо того стану, в якому перебувають Варязькі печери в Києво-Печерській Лаврі?
Тимур Бобровський: Безумовно, тому що знаю цю ситуацію не перший рік. З Варязькими печерами склалася катастрофічна ситуація вже досить давно. І в 2010 році навіть була предметом обговорення на сесії Центру всесвітньої спадщини. Була прийнята резолюція, аби Україна вжила заходи щодо врятування Варязьких печер, але нічого зроблено не було.
Едуард Лозовий: Що це за печери і яке місце вони займають в цілому корпусі Києво-Печерської Лаври?
Тимур Бобровський: Варязькі печери – це одна з ділянок Києво-Печерської Лаври. Вони почали утворюватися в ХІ столітті, формувалися в продовж середньовіччя. Певний час вони були покинуті, і через те, що в ХVI-XVII столітті вони були в покинутому стані, вони лишилися не укріпленими, тоді як всі інші ділянки укріплювались. Як була викопана в породі, так і лишилось, тому потроху руйнуються.
Ще є один чинник, який активізує це руйнування: вони викопані на контакті двох геологічних порід – пісковику і піску. Цей пісок почав вимиватися, а стіни у пісковику підвисли у повітрі.
З Варязьких печер почав вимиватись пісок, а стіну у пісковику підвисли у повітрі.
Треба зараз зробити укріплення тієї частини, де вимився пісок
Едуард Лозовий: Наскільки це дорого зробити і чи існують технології швидко виправити ситуацію?
Тимур Бобровський: В 2009 році я провів обстеження Варязьких печер і запропонував програму дослідження і консервації. Ми рахували приблизний кошторис, і тоді це виходило 1,5 млн грн.
Але в 2010 році іншою організацією розробляється нова програма укріплення печер, і вона вже коштує близько 15 млн.
І ми розуміємо, що ці гроші не знайдуться, тому що це дуже вигідно – відмивати кошти на таких роботах.
Цієї осені до Києва має прибути моніторингова місія ЮНЕСКО, яка буде вивчати ці забудови в буферній зоні, тому що на наступній сесії Центру всесвітньої спадщини буде розглядатися питання, чи вносити Лавру і Софію до списку пам’яток, що перебувають під загрозою через забудову пам’яток у буферній зоні.
Відповідальність за такі пам’ятки культурної спадщини несе Міністерство культури.
Отже, вони піднімуть всі документи і буде скандал. Недаремно депутат Київради підняла це питання саме зараз.
Євген Павлюковський: Хто має прийняти рішення, щоб почалися якісь роботи?
Тимур Бобровський: Відповідальність за пам’ятки культурної спадщини національного значення в першу чергу несе Міністерство культури України. А в другу чергу – ті організації, в управління яких знаходяться ці печери. В даному випадку це Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра і Києво-Печерський національний історико-культурний заповідник.
Євген Павлюковський: Якщо з цими печерами щось станеться, що буде? Чи загрожує руйнування цих печер будівлям, які знаходяться над ними?
Тимур Бобровський: Варязькі печери розташовані на відстані і над ними безпосередньо споруд немає. Руйнування не призведе до зовнішньої катастрофи. Але воно призведе до втрати пам’ятки, всі графіті на стінах будуть втрачені. І все йде до того, що з кожним роком руйнація печер активізується.
Едуард Лозовий: Чи можна їх поки засипати?
Тимур Бобровський: Так можна зробити, але дешевше буде укріпити. 20 см піску, що вимило, потрібно зміцнити цеглою, чи чимось іншим. Це не складно.