Тетяна Тимочко: Аудит водних ресурсів є нагальним для України. За даними громадської інвентаризації водних ресурсів, яку здійснює Всеукраїнська екологічна ліга протягом останніх 15 років, є інформація, що близько 10 тисяч річок із 60 тисяч вже не існує. Вони або припинили повністю по всій течії своє існування, або фрагментовані, або перебувають у стані деградації — стан, який не можна назвати не просто добрим, а взагалі станом річки. Ми фіксуємо цей стан принаймні останні 15-20 років. Це пов’язано з виснаженням водних ресурсів країни: неконтрольованим використанням, забрудненням, незаконним добуванням піску з дна річок.
Дніпро є наочним прикладом не просто безгосподарного ставлення до водних ресурсів, а хижацького винищення головної водної артерії України: сюди скидають мільйони кубів неочищених вод. Комунальні підприємства скидають у річки залишки фосфатних мийних засобів, які спричиняють бурхливе цвітіння водних рослин, які відмирають швидко і відбувається вторинне забруднення.
Сама річка Дніпро фрагментована гідроспорудами, які унеможливлюють її відновлення.
Але продовжується на догоду бізнесу гонитва за новими гідротехнічними спорудами, і заплановане будівництво Канівської ГАЕС, — це просто злочин проти України, проти, в цілому, нашої держави.
Я в рік 30-річчя нашої Незалежності маю це сказати, тому що це остаточно знищить нашу основну водну артерію. І енергетиків це не зупиняє. Хоча ми продаємо електроенергію на зовнішні ринки, у нас достатньо електроенергії. Малі ГЕС, якими обсіли всі малі річки, це знову нова загроза для маленьких водотоків, і ми не припиняємо говорити про те, що каскад ГЕС на Дністрі, також ніхто з урядовців поки що цей проєкт не відкликав, і він загрожує всій потужній транскордонній річці.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS