В Україні існує освітня нерівність за місцем проживання, — Вікторія Мулявка

Про те, що впливає на рівень і можливість отримання якісної освіти в Україні, розповідає Вікторія Мулявка, експертка Центру соціальних і трудових досліджень.

Вікторія Мулявка: Школа має давати рівні умови навчання для всіх. Ми дослідженнями намагалися перевірити це. Після запровадження ЗНО в суспільстві склалася думка, що воно зменшило ймовірність корупції, і діти з сільських шкіл можуть вступити в університети так, як і діти з міських шкіл.

Ми довели, що це не так. Тому що в сільських і міських школах різна якість освіти. Тому що ЗНО перевіряє знання, але не гарантує рівність в отриманні цих знань. Треба враховувати, що якість освіти в сільських і міських школах дуже різна.

У своєму дослідженні ми провели статистичний аналіз. У Києві середній результат 167 балів з 200, у сільських — 146. У багатьох школах середній бал 120 — нижче, ніж прохідний в університети.

Ми проводили також інтерв’ю із сільськими вчителями, щоб зрозуміти, у чому проблема. Вона не тільки в освіті, а і в соціально-економічних можливостях батьків. Вчителі сільських шкіл відзначають, що часу на уроках не вистачає. Якщо в міських школах батьки віддають дітей до репетиторів в 11 класі або на підготовчі курси, то в сільській місцевості в батьків такої можливості не має.

Крім того, у сільський місцевості зазвичай і самі жителі не мають вищої освіти, і це впливає і на їхніх дітей. Тому що людина, яка має вищу освіту, розуміє її важливість для своєї дитини. А ще батьки часто забирають дітей з уроків, бо треба копати картоплю.

Василь Шандро: Є якісь порівняння з Британією, Польщею, Францією?

Вікторія Мулявка: Мені не знайомі такі порівняння. Я не знаю, чи такі дослідження є. Але є британські дослідження, де результати: класова належність і освіта батьків впливає на освіту дітей. Тому що у Британії школи більш диференційовані. Батьки можуть економити все життя і переїжджати у район, де краща школа, для того, щоб дати дитині освіту.

Тетяна Трощинська: Класи існують? У нинішній Україні?

Вікторія Мулявка: Це складне питання, тому що в соціології не має одного підходу до того, які мають бути класи. Але розшарування існує, тому що доходи різні.

Тетяна Трощинська: Наскільки відповідні держструктури, що покликані здійснювати державну політику, розуміють це і намагаються подолати цей розрив?

Вікторія Мулявка: Багато сільських шкіл малокомплектні, це призводить до того, що на школи потрібно витрачати великі кошти. І зараз є рознарядка від МВФ, що такі школи треба закривати, тому що це невигідно з точки зору розподілу ресурсів. Міністерство освіти пропонує укрупнювати школи, відкривати в регіонах великі школи із сучасним обладнанням. Але якщо ми закриємо сільські школи, потрібно буде організувати перевезення дітей до районних шкіл.

Василь Шандро: Можна говорити про те, що варіантів вирішення нерівності освіти у селах і містах немає?

Вікторія Мулявка: Є фінська модель. Але це витрати на освіту, індивідуальний підхід. Коли з дітьми навчаються додатково в межах школи. Варіанти є, але наша влада поки що йде шляхом скорочення, оптимізації витрат.