«Громадське радіо»
З зоозахисниками Юлією Петренко, юристом, автором законопроекту про захист тварин Олексієм Коваленко і активісткою Світланою Лавриковою дискутуємо про заборону використання тварин у цирках, зоозахисні закони і догхантерів.
Євгенія Гончарук: Чи є в українському законодавстві норма, що регулює питання жорстокого поводження з тваринами?
Олексій Коваленко: В нас є 2 статті: одна в кримінальному кодексі. Інша — в кодексі про адміністративні правопорушення. Вони передбачають накладання штрафів чи притягнення до кримінальної відповідальності в разі доведення фату жорстокого поводження.
Євгенія Гончарук: Скільки складає розмір штрафу?
Олексій Коваленко: Від 50 неоподаткованих мінімумів. Один неоподаткований мінімум — 17 гривень, тому це дуже мало.
Євгенія Гончарук: Чи дійсно карають порушників і стягують з них штрафи?
Олексій Коваленко: З 2012 року ми маємо тільки один факт накладання кримінальної відповідальності. Відповідальна особа тоді отримала 4 роки.
Євген Павлюковський: Який європейський досвід у цьому питанні?
Олексій Коваленко: Там дуже жорсткі штрафи і найголовніше — громадяни там відповідальніше ставляться до таких прецедентів. Разом з тим рівень свідомості українців росте.
Євгенія Гончарук: Чи дійсно наше суспільство тепер звертає більше уваги на ці проблеми?
Юлія Петренко: Раніше про це не говорили, тепер дуже багато людей співчувають тваринам, а ЗМІ нас підтримують для того, щоб винести це питання на рівень влади і змінити законопроект.
Нам допомагають безліч молодих людей, як фізично, так і фінансово. Крім того, фінансова допомога йде з інших країн.
Євгенія Гончарук: Що нас раніше змішувало закривати очі на цю проблему?
Юлія Петренко: Людський фактор. В українських селах, зокрема, до собак ставляться як до істот, що просто охороняють будинок від злочинців. Молодь вже почала рівнятись на європейські країни, де тварина — друг людини.
Євген Павлюковський: Наскільки важко в Україні довести факт жорстокого поводження? Як вам це вдалось?
Юлія Петренко: Це зафільмувала людина, що живе поруч, Світлана Лаврикова, яка гуляла тоді з дитиною, викликала поліцію, а сусіди звернулись до мене, як до зоозахисниці.
Нам вдалось зловити зловмисника на гарячому. В нас є відео-доказ знущань. Крім того, людина кидалась на мене з ножем, коли ми намагалися відв’язати кота.
Євген Павлюковський: Наскільки ми далекі в питанні використання тварин в цирках та зоопарках від європейського суспільства?
Олексій Коваленко: Практика прийняття норм і законів такого плану в Україні носить точковий характер. В декількох містах такі норми вже прийняті. Крім того, в законі України про захист тварин від жорстокого поводження є норми стосовно невикористання тварин.
Разом з тим в минулому році дозвіл на використання тварин у видовищних заходах був відмінений, хоча він був необхідний для контролю за пересувними цирками, або фотографами з тваринами.
Євгенія Гончарук: Чи можемо ми одразу і категорично відмовитись від використання тварин у циркових виставах чи зоопарках?
Світлана Лаврикова: Это нужно сделать сразу, потому что сейчас там издеваются над животными. Оставлять это так — неправильно.
Олексій Коваленко: Зараз проходить реорганізація багатьох міністерств і коли цей процес завершиться, відбудеться імплементація європейських норм в наше законодавство.
Євгенія Гончарук: Що саме відбувається за завісами цирку?
Юлія Петренко: Одні тварини піддаються дресуванню, інші — дуже важко. Я не уявляю, що треба робити з дикою твариною, щоб вона почала танцювати чи їздити на роликах. В мережі є дуже багато відеозаписів, на яких тварин, що не піддаються дресуванню, забивають до смерті.
Євгенія Гончарук: Що саме підлягає під визначення «жорстке поводження з тваринами»?
Юлія Петренко: Все, що загрожує життю і здоров’ю тварини.
Олексій Коваленко: В нашем законодательстве это очень размытое определение. Нужно создать конкретный механизм по установлению степени травмы, которую животное получило в результате неправильного обращение.
Євген Павлюковський: Чи можна створити в Україні окремі відділи, що займалися б саме цими справами?
Олексій Коваленко: Здесь нужно объединение усилий общественности, полиции и местных властей. Так, например, в Киеве у нас есть отдельный закон про столицу, и мы имеем полное право сделать рабочий орган и привлечь в него зоозащитников.
Євгенія Гончарук: Що робити з тим, що діти часто стають свідками фактів жорстокого поводження з тваринами?
Світлана Лаврикова: У нас постоянно отстреливают и травят собак, а дети проходят мимо и смотрят на это. Люди, которые этим занимаются, называют себя догхантерами, хотя, по сути, являются живодерами. Они открыто заявляют о себе, а вместо того, чтобы гнобить их, некоторые СМИ приглашают их на эфиры.