В нас на телефонному зв’язку автор цього посібника, історик та громадський діяч Павло Полянський.
Євген Павлюковський: Чи правда, що в цей посібник занесені всі ті аспекти новітньої історії, які ми зараз маємо?
Павло Полянський: Це додатковий навчальний ресурс, який не друкувався коштами платників податків, і батьки та вчителі можуть скористатися ним на власний вибір.
Він не перший, ще на початку 2014 року ми внесли певні рекомендаційні зміни до навчальних програм, щоб цей сучасний період також вивчався у школах.
Російське суспільство хворе, і я не впевнений, що їхнє самолікування найближчим часом дасть якийсь ефект
Також з групою колег істориків ми підготували навчальний ресурс, в якому розкривалися питання Революції гідності і початку російсько-української війни.
Вчора я спостерігав за реакцією українських та російських ЗМІ. Можу сказати, що в Україні відреагували нормально, а російські медіа буквально вибухнули, наштовхуючи на думку, що російське суспільство хворе, і я не впевнений, що їхнє самолікування найближчим часом дасть якийсь ефект.
Це навчальний ресурс, який буде на часі, тому що Міністерство освіти в котре наголосило на необхідності вивчення цієї сучасної історії, і я думаю, що він свою роль відіграє в числі інших.
Ірина Сампан: На презентації посібника ви сказали, що там не має власного відношення до подій, та в той самий час там говориться, що війна була спланована. Це думки українських істориків чи власний фактаж?
Павло Полянський: Було проаналізовано і ті документи, які розглядалися у Верховній Раді України, і аналітичні записки до українського керівництва, які були опубліковані у відкритих засобах масової інформації. В посібнику відображені і причини, і передумови війни, і початкова фаза від вторгнення в Крим до теперішніх подій війни в східній частині України.
Прізвища бойовиків не включені, тому що їхнім іменам місце у судових вироках, а не на сторінках історії
Ірина Сампан: Ви не внесли в посібник лідерів бойовиків так званих «республік». Чому?
Павло Полянський: Ця книга має спонукати до любові та співпереживання. В ній немає антигероїв як таких, а зроблено наголос на українське громадянське суспільство. Прізвища бойовиків не включені, тому що їхнім іменам місце у судових вироках, а не на сторінках історії. Адже їхні діяння є настільки руйнівними і злочинними, що ці люди просто не заслуговують на те, щоб їхні прізвища пам’ятали.
Так само вкрай нечасто згадуються прізвища українських політичних лідерів, тому що головна дійова особа — це українське громадянське суспільство: волонтери, добровольці, воїни та просто українська нація як така.